Державна служба України з етнополітики та свободи совісті 8 липня оголосила три тендери щодо дослідження у сфері міжнаціональних відносин та ідентифікації мовних, етнічних, релігійних ідентичностей громадян України. Загальна очікувана вартість досліджень – 8,2 млн грн, повідомляє «Главком» з посиланням на дані ProZorro.
Найдороговартісним (6 млн грн) є всеукраїнський моніторинг громадської думки. Він розрахований на опитування не менше 3,5 тис. респондентів віком від 18 років і старше, котрі проживають на підконтрольній українській владі території. Моніторинг включатиме у себе визначення найбільш актуальних проблем етнічної та культурної самоідентифікації представників національних меншин та корінних народів України під час повномасштабного вторгнення; питання дотримання прав і недискримінації представників нацменшин та корінних народів; дослідження мовних та релігійних ідентичностей громадян України, в тому числі і в контексті національних меншин та корінних народів.
Також Держслужба з етнополітики має намір дослідити способи інтеграції та задоволення культурних і мовних потреб внутрішньо переміщених осіб з числа нацменшин та корінних народів.
Інше дослідження очікуваною вартістю 1,3 млн грн (не менше 1,6 тис. респондентів) покликане вивчити ставлення населення України до представників різних національних меншин та корінних народів; дати оцінку згуртованості та роз'єднаності; з’ясувати рівень конфліктогенності в українському суспільстві в контексті міжетнічних відносин. Окремо буде досліджено мовну та релігійну ідентичність населення України.
Іще 900 тис. грн планується витратити на дослідження міжнаціональних відносин (етнічних, мовних та релігійних ідентичностей) жителів Чернівецької та Закарпатської областей. Буде опитано 1,2 тис. осіб (по 600 на область) віком від 18 років і старше, включаючи постійне населення і переселенців.
Результати трьох досліджень замовник розраховує отримати до кінця цього року.
Як повідомляв «Главком», під час вторгнення 61% опитаних громадян заявили, що спілкуються в побуті українською, а 87% – не слухають взагалі або майже не слухають музику країни-агресора.
Читайте також: Як війна вплинула на ставлення до української мови. Дослідження
