Депутати Київради на своєму вечірньому засіданні у четвер, 18 травня, перейменували ще 23 вулиці та провулки, назви яких пов’язані з росією, міфологізованим радянським та імперським минулим.
Так, з карти столиці прибрали вулицю Юрія Смолича, названу на честь радянського письменника, журналіста та за сумісництвом таємного інформатора НКВС. Зокрема, Смолич регулярно доносив на свого колегу Олександра Довженка в 1930-х роках.
Пішли у небуття вулиці Ріхарда Зорге, Чкалова та Кулібіна. Натомість у столичній топоніміці з’явились імена Черчилля, Лема та Бредбері. Водночас депутати не підтримали проєкт рішення про перейменування вулиці Теодора Драйзера на Троєщині на честь 40-го колишнього президента США Рональда Рейгана, враховуючи визначний внесок цього політика у світову боротьбу з комуністичним режимом і розпад СРСР.
Американський письменник, член компартії США Драйзер свого часу вихваляв Йосипа Сталіна та позитивно відгукувався про пакт Молотова — Ріббентропа. До речі, за результатами рейтингового голосування у червні минулого року в застосунку «Київ Цифровий» щодо перейменування вулиці Теодора Драйзера пропозиція назвати її на честь Ернеста Гемінґвея набрала 13 713 голосів, Рональда Рейгана — 7 203, а за назву «Троєщинська» висловились 5 473 учасники опитування.
Втім робоча група з опрацювання пропозицій та формування переліку об’єктів міського підпорядкування рекомендувала Київраді розглянути варіант, який посів друге місце, «беручи до уваги офіційну інформацію, оприлюднену в американських наукових розвідках щодо приналежності Ернеста Гемінґвея до агентури КДБ». Заступник міського голови — секретар Київради Володимир Бондаренко закликав депутатів ще раз повернутися до розгляду проєкту рішення про перейменування вулиці Драйзера на Рейгана, але необхідних голосів для цього не знайшов.
Отже, на сьогоднішньому засіданні Київради депутати перейменували наступні провулки та вулиці.
У Голосіївському районі:
- вулицю Юрія Смолича (Теремки-II) на вулицю Докії Гуменної (на честь української письменниці Гуменної Докії Кузьмівни (1904—1996), яка одна з перших розповіла у своїх творах світу правду про Київ періоду нацистської окупації і трагедію Бабиного Яру);
- Ржевський провулок (Саперна слобідка) на провулок Станіслава Лема (на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема (1921—2006), який народився у Львові);
- вулицю Володі Дубініна (Голосіїв) на вулицю Рея Бредбері (на честь одного із найвідоміших американських письменників-фантастів Рея Бредбері (1920—2012));
- провулок Левітана (Багринова гора) на провулок Миколи Бурачека (на честь українського живописця, письменника, мистецтвознавця, одного із засновників Української академії мистецтв, викладача Київського інституту театрального мистецтва Миколи Григоровича Бурачека (1871—1942));
- вулицю Пролетарську та провулок Пролетарський (Ширма) на вулицю Наталії Лотоцької та провулок Наталії Лотоцької (на честь народної артистки України, акторки Національного театру імені Івана Франка у Києві, лауреатки Шевченківської премії Наталії Василівни Лотоцької (1938—2007));
- вулицю Марії Боровиченко (Мишоловка) на вулицю Віри Ґедройць (на честь першої жінки-хірургині на території України Віри Гнатівни Ґедройць (1870—1932), яка наприкінці життя мешкала в будинку біля вулиці Боровиченко, де і померла та похована поруч на Корчуватському кладовищі);
- вулицю Генерала Матикіна (Конча-Заспа) на вулицю Конча-Заспінську (на честь історичної місцевості на південній околиці Голосіївського району).
У Дарницькому районі:
- вулицю Чкалова (Бортничі) — на вулицю Сергія Світославського (на честь українського маляра-пейзажиста і карикатуриста Сергія Івановича Світославського (1857—1931));
- 5-й провулок Лермонтова (селище Бортничі) — на провулок Дмитра Цвітковського (на честь військового діяча часів УНР, сотника Дмитра Васильовича Цвітковського (1892—1923));
- провулок Волго-Донський (Нова Дарниця) на провулок Надії Світличної (на честь учасниці руху шістдесятників, правозахисниці, публіцистки, мемуаристки, журналістки, лауреатки Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Надії Олексіївни Світличної (1936—2006));
- провулок Суворова (Бортничі) на провулок Ніни Строкатої (на честь української мікробіологині та імунологині, дисидентки, співзасновниці Української Гельсінської групи й однієї з провідних правозахисниць Одеси у радянський період Ніни Антонівни Строкатої (1926—1998)).
У Деснянському та Дніпровському районах:
- вулицю Червоноткацьку (Соцмістечко) — на вулицю Вінстона Черчилля (на честь прем’єр-міністра Великої Британії у 1940—1945 і 1951—1955 роках, лауреата Нобелівської премії з літератури сера Вінстона Леонарда Спенсер-Черчилля (1874—1965));
- вулицю Некрасова (село Троєщина) — на вулицю Зінаїди Тулуб (на честь української письменниці, авторки багатьох історичних романів, присвячених історії України Козацької доби, Зінаїди Павлівни Тулуб (1890—1964));
- вулицю Академіка Бутлерова (Ліски) — на вулицю Роберта Лісовського (на честь відомого українського художника-графіка Роберта Антоновича Лісовського (1893—1982), який займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном, автора дизайну емблеми ОУН (тризуб з мечем));
- вулицю Матросова (село Троєщина) на вулицю Опанаса Заливахи (на честь українського живописця та відомого шістдесятника Опанаса Івановича Заливахи (1925—2007));
- вулицю Станюковича (Ліски) на вулицю Любові Малої (на честь української науковиці, лікарки, докторки медичних наук, професорки, академікині Любові Трохимівни Малої (1919—2003)).
У Печерському районі:
- Петрівську алею (Печерськ) на алею Магдебурзького права (на честь однієї з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя, яка історично визначила демократичний розвиток київської та інших міських громад в Україні).
У Святошинському районі:
- провулок Червонозаводський (Ґалаґани) на провулок Анатолія Базилевича (на честь художника, заслуженого діяча мистецтв УРСР, Народного художника України Анатолія Дмитровича Базилевича (1926 —2005));
- провулок Кулібіна (Ґалаґани) — на провулок Антоніни Смереки (на честь української акторки, відомої за виступами в Молодому театрі Леся Курбаса, «Кийдрамте», театрі «Березіль», Харківському драматичному театрі імені Тараса Шевченка Антоніни Михайлівни Смереки (Баглій) (1892—1981));
- вулицю Ріхарда Зорге (селище Перемога) на вулицю Василя Єрошенка (на честь письменника, фольклориста, педагога, мандрівника, засновника шкіл для сліпих Василя Яковича Єрошенка (1890-1952)).
У Солом’янському районі:
- вулицю Олександра Пироговського (Олександрівська слобідка) на вулицю Григорія Кочура (на честь визначного українського перекладача і літературознавця, одного із інтелектуальних лідерів «шістдесятництва», учня Миколи Зерова, політв’язня сталінських концтаборів Григорія Порфировича Кочура (1908-1994)).
У Шевченківському районі:
- Орловський провулок (Сирець) — на провулок Джорджа Орвелла (на честь англійського письменника Джорджа Орвелла (справжнє ім’я — Ерік Артур Блер) (1903 —1950), який став всесвітньо відомим завдяки двом творам, написаними в останні роки життя: політичній алегорії «Колгосп тварин» і роману-антиутопії «1984», у яких він зобразив тоталітарне суспільство. Також ввів у політичну мову термін «холодна війна»).
Загалом, за словами мера Києва Віталія Кличка, у столиці від початку повномасштабної війни нові назви отримали вже 314 міських об’єктів.
«Процес дерусифікації в Києві триває. Дуже важливо назавжди позбавити столицю від радянських і російських назв та символів, пов’язаних з країною агресором. І ми це робимо», — зазначив Кличко.
Депутати Київради на сьогоднішньому засіданні 18 травня також перейменували три станції метро.
З повним переліком вулиць Києва, перейменованих з 2014 року, можна ознайомитися за посиланням.
