Художній керівник Національної філармонії розповів киянам цікаві та маловідомі факти з історії закладу, про визначні постаті української музичної культури, а також «привідкрив завісу» щодо подальших творчих планів уславленого колективу.
Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого продовжує свій культурологічний проєкт «Бібліотека Ярослава Мудрого та її околиці», створеного за ініціативи колективу книгозбірні та видавництва «Саміт-Книга».
Цього разу, відкрита лекція — зустріч була присвячена Національній філармонії України про яку розповів її художній керівник, народний артист та професор Володимир Лукашев.
Захід традиційно зібрав у читальній залі Національної книгозбірні постійних читачів, а також дослідників історико-культурної спадщини нашого міста.
За словами Володимира Лукашева, Національна філармонія є не лише вишуканою пам’яткою архітектури, що впродовж 140 років є окрасою нашого міста, але й пам’яткою з унікальною долею.
Будівля Купецького зібрання на листівці початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Європейська (Царська) площа на початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Її історія розпочалася ще у 1881 році, коли найвідоміші та найзаможніші представники купецької спільноти замовили архітектору Володимиру Ніколаєву будівництво свого власного клубу. На виконання цього завдання зодчому знадобився лише один рік. Варто згадати, що нинішня будівля є другим варіантом, бо попередній не дуже сподобався купецькій еліті, через те, що на їхню думку був досить простим, порівняно з розкішною будівлею Дворянського зібрання, яка знаходилася на Хрещатику.
«Сам Володимир Ніколаєв був палким шанувальником мистецтва, а також активним учасником музичної та літературної спільноти. Він добре знався на законах акустики, що дозволило йому збудувати у будівлі Купецького зібрання урочисту залу не лише для проведення балів, благодійних та урочистих заходів, але й використовувати, як концертний майданчик», — розповів Володимир Лукашев.
Філармонія — будівля з унікальною історією. Фото: Саміт-книга
Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури Володимир Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного Товариства. У 1890-1990 товариство часто організовувало ранки камерної музики у виконанні багатьох відомих тогочасних артистів.
Також професор розповів, що яскраві сторінки у філармонійну діяльність Києва вписав і видатний український композитор Микола Лисенко.
«Саму у залі Купецького зібрання музична спільнота Києва урочисто відзначала ювілей композитора у 1903 році. Зараз головна сцена — колонна зала має ім’я Миколи Віталійовича Лисенка», — зазначив Володимир Лукашев.
Окрім концертів та знакових музичних заходів, у залі Національної Філармонії відбувалися деякі знакові події, які надалі вплинули на історію нашої держави. Так, у квітні 1917 року у стінах колонної зали відбувся Всеукраїнський національний конгрес. Це був перший представницький форум українського руху на теренах України, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.
Захід зібрав чимало читачів книгозбірні та дослідників історії міста. Фото: Саміт-книга
Продовжуючи свою розповідь, Володимир Лукашев розповідає, що концертно-музичне життя у купецькому клубі перервалося з приходом радянської влади. Починаючи з 1919 року будівля належала різним установам, зокрема: пролетарський будинок мистецтв, і клуб «Більшовик», і навіть Палац піонерів. Вже після завершення Другої світової війни її передали під потреби Державної філармонії.
«Чотири рази — в 1932-му, 1944-му, 1955-му і в кінці 1970-х — радянська влада мала намір знести будівлю, проте, на щастя, ці плани не збулися. Нині будівля має статус пам’ятки історії та архітектури, яку вона одержала ще у 1982 році до 100-річчя її будівництва», — розповів професор.
У своїй лекції Володимир Лукашев також присвятив детальну увагу реставрації будівлі, яка відбувалася на початку 1990-х років в якій він сам брав безпосередню участь разом з тодішнім очільником Дмитром Остапенком. Оновлену філармонію відкрили у грудні 1996 року.
Володимир Лукашев розповів про унікальні постаті музикантів, які виступали на сцені філармонії. Фото: Саміт-книга
Професор розповів, що до початку відновлювальних робіт, будівля філармонії перебувала у досить занедбаному стані, переживши у 80-х декілька значних аварій. На жаль, внаслідок однієї з них були втрачені архів та нотна бібліотека, яка вважалася однією з кращих в України.
«Під час реставрації ми прагнули не лише упорядкувати будівлю, але й повернути їй історичний вигляд. Експерти інституту «Укрпроєктреставрація» віднайшли в архівах старі креслення та фотографії, що дозволило відновити втрачені елементи фасаду та інтер’єрів споруди.
Також були фактично заново відкритий первинний вигляд колон у фоє, які у радянський час закрили гіпсокартоном. Водночас у колонній залі встановили також орган, що нині дає змогу проводити органні концерти провідних музикантів Національного будинку музики.
Бюст Миколи Лисенка зустрічає гостей на другому поверсі. Фото: Тетяна Асадчева
Наприкінці Володимир Лукашев розповів також про діяльність колективу на сучасному етапі. Художній керівник розповів про проєкт «Відкрита репетиція», спрямований насамперед на молодь, де студенти всіх мистецьких вишів за умови попередньої реєстрації можуть відвідати репетиції провідних артистів та колективів філармонії.
«Двері Національної філармонії завжди відкриті для наших шанувальників, а також для усіх, хто цікавиться класичною музикою та творчістю наших талановитих виконавців», — зазначив наостанок Володимир Лукашев.
Філармонію називають храмомо музичного мистецтва. Фото: Тетяна Асдчева
Довідка. Лукашев Володимир Анатолійович — народний артист України, оперний режисер, театральний діяч, педагог, лауреат міжнародних премій. З 1999 року — професор кафедри музичної режисури Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Є автором понад 40 науково-методичних робіт з проблем сучасного музично-театрального мистецтва, підготовки акторських і режисерських кадрів.
До теми: За лаштунки Філармонії: киянам відкриваються таємниці музичного царства.
