Цей крок є не лише віддзеркаленням європейського підходу, але й обґрунтованим рішенням на основі наукових досліджень, що порівнюють шкоду від різних видів тютюнових продуктів.
До голосування ставка акцизу на сигарети та стіки в Україні була однакова, що є помилковим, враховуючи різний рівень шкоди, яку завдають ці продукти. Залишаючи однакові ставки, ми фактично позбавляємо курців стимулів переходити на менш шкідливі альтернативи. Адже як показує практика, чим більше різниці між акцизами на більш і менш небезпечні продукти, тим більше споживачі готові обирати безпечніші варіанти.
Наприклад, у Британії проводили відповідні дослідження Науковий комітет з питань токсичності хімічних речовин у харчових продуктах, споживчих товарах і навколишньому середовищі (COT), Public Health England (PHE) та його наступник, Office for Health Improvement and Disparities (OHID), які заявили, що порівняно з сигаретами тютюнові вироби для нагрівання завдають меншої шкоди. До аналогічних висновків дійшов Національний інститут громадського здоров’я та навколишнього середовища (RIVM) Міністерства охорони здоров’я Нідерландів та багато інших незалежних та державних установ в Європі.
А найсуворіше у світі Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) авторизувало систему нагрівання тютюну як тютюновий продукт із модифікованим ризиком на основі ретельної оцінки всіх доступних наукових доказів та дозволили продавати її на території США.
Аналізуючи акцизні ставки, потрібно розуміти, що основною метою таких податків є не лише поповнення бюджету, але й зменшення споживання шкідливих товарів.
Саме акцизи на сигарети, пальне та алкоголь мають стимулювати населення обирати здоровіший спосіб життя, зменшуючи споживання небезпечних продуктів. Таким чином, актуальним є запровадження підходу, що базується на кривій Лафера, яка ілюструє залежність доходів бюджету від рівня оподаткування. Кожне підвищення податків має бути обґрунтоване не тільки з фіскальної точки зору, а й з точки зору впливу на здоров'я нації.
Законопроєкт №11090 передбачає адаптацію ставок акцизу на тютюнові вироби до європейських стандартів, зокрема встановлення мінімального рівня акцизу, що не може бути менше 90 євро за 1000 сигарет до 2028 року, а також перспективи імплементації європейських практик щодо диференційованого оподаткування на стіки та сигарети.
Не випадково такі міжнародні організації, як Міжнародний валютний фонд та Єврокомісія, а також українські бізнес-асоціації, підтримують необхідність введення різних ставок акцизу. Це свідчить про глобальний тренд, спрямований на зменшення шкідливого впливу тютюнових виробів на незалежні економіки країн, зокрема й України.
Якщо б наша держава залишила одні й ті ж ставки акцизу на різні види тютюнових виробів, то могла б втратити шанс на значне зменшення споживання сигарет та сприяння переходу до більш безпечних альтернатив. Диференціація акцизів стане важливим кроком до створення ефективної системи оподаткування, що максимально відповідає європейським принципам.
Отже, впровадження різних ставок акцизу – це не лише питання фінансів. Це – питання здоров'я, добробуту і свідомого вибору населення. Україні є чого навчитися з досвіду європейських країн, що впроваджують прогресивні податкові системи, які враховують соціальні чинники. Це може стати не лише економічною, а й соціальною інвестицією в майбутнє країни.
Дослідники й експерти наголошують, що правильне оподаткування може кардинально змінити споживацькі звички, зменшити шкоду від тютюну і, зрештою, покращити громадське здоров'я.
