Багатьом читачам не подобається тема інфантилізму та дорослішання.
Водночас ця тема дуже важлива. Вона дає відповіді на чимало запитань.
Більше того, це тема серйозних академічних досліджень, від Жана Піаже до Роберта Кіґана, це мейнстрим сучасної науки, там купа важливих результатів.
Важливими аспектами інфантилізму є:
- магічне мислення: відсутність розуміння причинно-наслідкових зв'язків, суб’єктів й об'єктів, сталості процесів тощо (блискучий опис можна прочитати у «Трактаті по історії релігій» Мірча Еліаде); це те, що в інтегральній динаміці позначається фіолетовим кольоровим маркером;
- карґо-культ: магічна імітація раціональних дій інших (дорослих) людей, про це є стаття у «Вікіпедії» та купа джерел;
- безсуб'єктність: хтось прийде, порядок наведе; у світі є дорослі, вони розберуться;
- мінімально вузькі кола солідарності: я сам(а) й мої сім'я та друзі; тримайся своїх, не виходь за коло (саме це коло малював Хома Брут у Гоголя); про кола солідарності можна почитати у книгах Лене Андерсен, друга книга нещодавно вийшла.
Днями «Медуза» опублікувала розлоге дослідження про витіснення війни зі свідомості росіян. Вони дають факти, але намагаються їх пояснити за допомогою політології, й виходить не дуже. А тут не політологія потрібна, а психологія, причому дитяча.
Якщо стисло, діти не цікавляться дорослими питаннями. Дорослі можуть дивитися футбольний матч чи фільм про любов, сперечатися про війну та політику, але діти відгороджуються від цього дорослого світу: це складно й нецікаво, у мене є іграшка, нею я займаюся, вона конкретна й предметна.
Чому відбувається масове падіння населення на фіолетовий рівень магічного мислення? Тому що розпадається звичний триб життя, і незрозуміло, як далі жити. Я це бачив у 1992-93: у метро всі читали одні й ті самі газети про інопланетян та шапочки з фольги, а виживали «групами виживання» з кількох друзів («промисли», блискуче описані російським соціологом Симоном Кордонським).
Зараз російський триб життя знову розпався, але атомізація суспільства, відсутність горизонтальних мереж (створених у нас у 2004-2024) призводить до того, що всі стають дітьми: від московських обивателів до псевдоопозиції, яка гуляє європейськими столицями. А потім вони скажуть, широко розплющивши очі: а ми не знали, а нам не сказали, а що ми могли зробити…
У своїй книзі «Про тиранію» Тімоті Снайдер добре показує, як на цьому ґрунті виростає фашизм. Тут дозволю собі процитувати Висоцького, бо дуже у тему:
А перед нами все цветет –
За нами все горит.
Не надо думать! – с нами тот,
Кто все за нас решит.
Читайте також:
- Контакт з інопланетянами, «знищення Європи» і смерть Путіна. Що обіцяють провидці на 2025 рік
