Президент Хорватії Зоран Міланович засудив гасло «Слава Україні». На його думку, це заклик шовіністів, які співпрацювали з нацистами. Про це повідомляє N1.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Учора, 31 травня, після церемонії вручення громадських нагород у хорватській столиці Загреб Міланович розкритикував гасло «Слава Україні» і сказав, що не хоче чути його у своїй країні.
«Я борюся, як Ісус, щоб відкинути такі гасла, як ЗДС («За дім готові» – ред.). Якщо ви цього не зрозуміли, я не можу вас перевиховати. Але немає різниці між «За дім готові» і «Слава Україні». Це заклик найрадикальніших шовіністів Західної України, які співпрацювали з нацистами та вбивали тисячі євреїв, поляків… Я не хочу цього чути в Хорватії. Мене не цікавить те, що якісь керівники на це підсіли. Нехай придумають інше привітання. Нехай приберуть Росію та Україну. Київ далеко, Москва ще далі», – виголосив політик.
Будь ласка, читайте текст після реклами
У відповідь на цю заяву радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк дав президенту Хорватії «кілька скромних порад».
«1. Не треба жити інфантильними міфами російської пропаганди: сьогодні це вже має безглуздий вигляд… 2. Не треба боятися правильної історії: вона робить нас сильними… 3. Не треба просити сміливих людей, які воюють в Україні за свою свободу та свої сім’ї, здатися, якщо сам не готовий захищати власну землю: це просто ганебно. І так… Героям слава! Завжди…», – написав він у Twitter.
Нагадаємо, раніше президент Хорватії Зорана Міланович зробив неприйнятну заяву про те, що Крим ніколи більше не буде українським.
Крім того, раніше Міланович категорично заперечив можливість передачі Україні танків, і висловив сумнів у тому, що постачання танків якимось чином допоможе Україні.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Раніше повідомлялося, що президент Хорватії назвав візит прем'єра в Україну «чистим шарлатанством» через напружену ситуацію у відносинах із Росією.
Також президент Міланович заявив, що Україні не місце в НАТО і у разі ескалації з Росією Загреб максимально дистанціюється від подій.
Читайте також: Життя після війни. Чого ми можемо навчитись у Хорватії
