Серед схованки блискучих золотих скарбів Іберійської бронзової доби пара кородованих предметів може бути найціннішою з усіх. Дослідники виявили, що тьмяний браслет та іржава порожниста півкуля, оздоблена золотом, викувані не з металу з-під землі, а із заліза з метеоритів, що впали з неба. Відкриття, яке очолив нинішній керівник відділу збереження Національного археологічного музею Іспанії Сальвадор Ровіра-Ллоренс, було опубліковано минулого року. Воно свідчить про те, що технології та методи металообробки в Іберії понад 3000 років тому були набагато розвиненішими, ніж ми думали.
Скарб Вільєни, як називають схованку з 66 переважно золотими предметами, був виявлений понад 60 років тому в 1963 році на території сучасного Аліканте в Іспанії, і з того часу вважається одним з найважливіших зразків ювелірної справи бронзової доби на Піренейському півострові та в усій Європі. Однак визначити вік колекції було дещо складно через два об’єкти: невелику порожнисту півсферу, яка, як вважається, є частиною рукояті скіпетра або меча; та один браслет, схожий на торк. Обидва мають те, що археологи описали як «залізний» вигляд, тобто вони, здається, зроблені із заліза.
На Піренейському півострові залізна доба, коли виплавлене земне залізо почало замінювати бронзу, розпочалася лише приблизно у 850 році до нашої ери. Проблема полягає в тому, що золоті матеріали датуються періодом між 1500 і 1200 роками до нашої ери. Тому визначення місця розташування артефактів, схожих на залізо, у контексті скарбу Вільєни, було досить складним завданням. Але залізна руда із земної кори — не єдине місце, де видобувають ковкий чавун. У світі існує низка залізних артефактів дозалізної доби, які були викувані з метеоритів. Мабуть, найвідомішим є метеоритний залізний кинджал фараона Тутанхамона, але є й інша зброя бронзової доби, виготовлена з цього матеріалу, і вона дуже цінувалася.
Існує спосіб визначити різницю: залізо з метеоритів має набагато вищий вміст нікелю, ніж залізо, видобуте з-під землі. Тож дослідники отримали дозвіл від Муніципального археологічного музею Вільєни, де зберігається колекція, ретельно перевірити два артефакти та визначити, скільки саме нікелю вони містять. Вони ретельно взяли зразки обох артефактів і піддали матеріал мас-спектрометрії для визначення їхнього складу. Незважаючи на високий ступінь корозії, яка змінює елементний склад артефакту, результати переконливо свідчать про те, що і півсфера, і браслет були виготовлені з метеоритного заліза.
Це акуратно вирішує дилему щодо того, як ці два артефакти узгоджуються з рештою колекції: вони були виготовлені приблизно в один і той самий період, датований приблизно 1400–1200 роками до нашої ери.
«Наявні дані свідчать про те, що ковпачок і браслет зі скарбу Вільєни наразі є першими двома виробками, які можна віднести до метеоритного заліза на Піренейському півострові», – пояснюють дослідники у своїй статті, – «що сумісно з хронологією пізньої бронзи, до початку широкого виробництва земного заліза».
Зараз, оскільки об’єкти настільки сильно пошкоджені корозією, результати не є остаточними. Але команда дослідників припускає, що існують новіші, неінвазивні методи, які можна застосувати до об’єктів, щоб отримати детальніший набір даних, що допоможе закріпити висновки. Висновки були опубліковані в Trabajos de Prehistoria.
