Реформи в Україні мають продовжуватися навіть під час війни. Зокрема, це судова реформа, децентралізація та енергетична сфера.
Про це посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова сказала в інтерв'ю РБК-Україна.
Як зазначила посол, реформи активно обговорюються в рамках кластера "Фундаментальні цінності".
"Ми активно підтримуємо громадянське суспільство, яке виконує функцію нагляду, працюємо з урядом. У рамках Механізму підтримки України (Ukraine Facility) маємо низку критеріїв, які включають ці питання – судова реформа, антикорупція та верховенство права в широкому сенсі", – сказала Матернова.
Судова реформа
Відповідаючи на питання, в яких сферах прогрес міг би бути досягнутий навіть у таких складних умовах, Матернова сказала: "Думаю, Україна доклала багато зусиль для перезапуску своєї судової системи. І, як свідчать опитування бізнесу, які я бачила, там є позитивна динаміка. Органи судового самоврядування перезапущені тощо".
За її словами, є ще моменти, які слід довести до кінця – це перезапуск Верховного суду, завершення призначень до Конституційного суду та Вищого антикорупційного суду, а також належне створення Вищого адміністративного суду.
"Я не думаю, що війна є перепоною для цього – щоб повністю скористатися перевагами оновленої судової системи. Вона почалася ще у 2016 році – настав час її завершити", – сказала посол.
Децентралізація та енергетика
Матернова також згадала ще дві сфери. Перша – це продовження децентралізації. На її думку, це одна з найуспішніших реформ. Матернова пояснила, що маєте на увазі імплементацію.
"Планується створення префектурних органів, і потрібно забезпечити чіткий розподіл відповідальності між місцевим, регіональним та національним рівнями. Це важлива реформа, яку ми підтримуємо технічно, але також уважно за нею стежимо. Вона теж є частиною критеріїв у рамках Ukraine Facility", – сказала вона.
"І третє – хоча є й інші напрями – важливо продовжити енергетичні реформи: регулювання, інтеграцію ринку (market coupling), загальне управління державною власністю у сфері енергетики", додала посол ЄС.
Ставлення українців до реформ
Нагадаємо, за даними опитування Центру Разумкова, більшість українців негативно ставляться до будь-яких реформ, але у разі поінформованості щодо конкретної реформи позитивна оцінка зростає до 60%.
До війни, у 2021 році, половина українців (52%) зазначили, що вони встигли відчути наслідки реформ, але ставляться до них переважно негативно. Лише 1% громадян відчувають позитивні наслідки реформ.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
