Імпорт зерна з України заборонили вже кілька європейських країн. Цьому передували протести місцевих аграріїв, невдоволених зниженням вартості сільгосппродукції на внутрішньому ринку. В Євросоюзі розкритикували такий крок та готують пропозиції для врегулювання зернової проблеми.
Докладніше про ситуацію з обмеженням постачання українського зерна – в матеріалі РБК-Україна нижче.
Польща
Польські фермери вийшли на протести наприкінці березня з вимогою повернути мита на українське зерно або заборонити ввезення сільгосппродукції з України.
Керівники аграрних об'єднань країни пояснили свою позицію тим, що надлишок українського зерна спричинив різке зниження закупівельних цін у місцевих виробників.
Фермери погрожували заблокувати прикордонні пункти пропуску та навіть заявляли про те, що готові зірвати візит президента України Володимира Зеленського 5 квітня.
На тлі зернової кризи міністр сільського господарства Польщі пішов у відставку, а в уряді заявили, що запроваджують обмеження на імпорт із України, а для фермерів готують програму субсидій.
Під час свого візиту до Варшави український президент Володимир Зеленський обговорив зернову проблему з прем'єром Матеушем Моравецким і повідомив, що найближчим часом питання буде вирішено.
14 квітня керівники аграрних відомств Польщі та України провели переговори, в ході яких було досягнуто домовленості про призупинення експорту української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника до Польщі до 1 липня 2023, водночас транзит через Польщу до інших країн мав продовжитися.
Однак наступного дня польський уряд ухвалив рішення повністю припинити ввезення зерна та десятків видів іншого продовольства з України, включно і з транзитом через країну.
Голова комітету із закордонних справ польського Сейму Радослав Фогель заявив, що заборона на ввезення зерна не спрямована проти України, але була необхідною для захисту польських виробників.
У міністерстві закордонних справ Польщі повідомили, що однією з причин заборони ввезення зерна були технічні проблеми. Зокрема, українську сторону просили контролювати процес опечатування компаніями-експортерами. "Була низка технічних проблем, які пізніше призвели до недобросовісної поведінки і з польського боку", – розповів заступник міністра закордонних справ Польщі Павло Яблонський.
Зазначимо, 17 квітня у Варшаві заплановані переговори щодо зернової кризи за участю міністра агрополітики України Миколи Сольського та віцепрем'єрки Юлії Свириденко.
Угорщина
Угорщина обмежила ввезення української сільгосппродукції за Польщею. Тимчасову заборону запровадили з 16 квітня до 30 червня 2023 на імпорт зерна, олійних культур та низки інших сільськогосподарських продуктів з України.
Такий крок в уряді пояснили відсутністю значних заходів на підтримку місцевих виробників з боку ЄС, і якщо їх не буде вжито, Угорщина продовжить обмеження.
За словами міністра сільського господарства Іштвана Надя, статус-кво в імпорті агропродукції з України завдасть серйозних збитків місцевим фермерам. Але ситуацію може змінити запровадження нових правил регулювання лише на рівні Євросоюзу, зокрема, перегляд питання скасування імпортних мит на українську продукцію.
Після переговорів із головою Мінагрополітики України Миколою Сольським угорський міністр заявив, що транзит для української агропродукції через Угорщину зберігатиметься й надалі.
Болгарія
У Болгарії обговорюють можливе запровадження заборони на імпорт зернових з України після рішень Польщі та Угорщини з метою захисту інтересів місцевих аграріїв.
У міністерстві сільського господарства Болгарії зазначають, що із запровадженням обмежень іншими країнами є ризик накопичення великих обсягів зернових на внутрішньому ринку, якщо не буде вжито відповідних заходів.
Софія зверталася до Брюсселя із запитом щодо зернової проблеми ще восени минулого року. На 18 квітня плануються переговори міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева з президентом Руменом Радєвим відносно ситуації, що склалася.
Словаччина
Словаччина стала ще однією країною, яка тимчасово призупинить ввезення української агропродукції.
Уряд країни з 17 квітня заборонив ввезення з України зерна, кукурудзи, вина, цукру, фруктів та овочів. Проте транзит українського продовольства через Словаччину продовжиться.
Крім того, 14 квітня в міністерстві сільського господарства Словаччини повідомили, що вводять заборону на продаж і переробку пшениці з України, оскільки в одному з контрольних зразків було знайдено пестицид, заборонений в ЄС.
У відомстві зазначили, що зберуть проби всього зерна та борошна з України, які вже зберігаються у Словаччині, та поінформують про ситуацію міністрів сільського господарства країн "Вишеградської четвірки", Румунії та Болгарії на спільній зустрічі.
Румунія
Румунські фермери також протестують через імпорт української аграрної продукції. У протестах вже взяло участь понад 10 тис. аграріїв та понад 3,5 тис. одиниць сільгосптехніки.
Альянс сільського господарства та співробітництва (ААС) Румунії має намір розпочати масштабну акцію протесту по всій країні з 7 червня, якщо уряд не заборонить ввезення та транзит українського зерна з 15 червня 2023 року по 15 березня 2024 року.
В ААС зазначають, що румунським фермерам вже завдано значної шкоди через надлишки зерна на ринку. У повідомленні йдеться, що цього року більшість аграріїв будуть змушені закрити свої ферми через високі витрати на вирощування продукції.
Позиція України
На тлі поглиблення зернової проблеми керівник Мінагрополітики України Микола Сольський анонсував переговори цього тижня зі своїми колегами з Польщі, Румунії та Словаччини щодо експорту української агропродукції.
Відновлення транзиту зерна через Польщу обговорюватиметься на переговорах 17 квітня.
"Першим кроком, на наш погляд, має бути відкриття транзиту, тому що це є досить важливим і це те, що має бути зроблено беззастережно, а потім ми поговоримо про інші речі", – сказав Микола Сольський.
Заборона імпорту української агропродукції призведе до значних втрат для України. Ситуація погіршиться, якщо до ембарго додасться заборона на транзит із фактичною зупинкою "Шляхів солідарності" (коридори для аграрного експорту/імпорту між Україною та країнами ЄС, що межують з нею: Польщею, Румунією, Болгарією, Словаччиною, Угорщиною, – ред.).
Як заявив голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, на дві країни, які вже запровадили ембарго (Польща та Угорщина), у першому кварталі 2023 року припадало 14% аграрного експорту України.
За словами Гетьманцева, втрати в експорті будуть більшими у разі приєднання до заборони інших прикордонних країн, насамперед Румунії, яка у 2022 році стала другою країною після Польщі за вартістю українського експорту агропродукції.
Глава профільного комітету ВР вважає, що торгові суперечки слід вирішувати "з урахуванням духу стратегічного партнерства та існуючих домовленостей, насамперед, на рівні ЄС (ЗСТ, обнулення квот і тарифів до середини 2024 року, транспортний безвіз, "Шляхи солідарності")".
Він зазначив, що компроміс може бути знайдений шляхом взаємних поступок і за підтримки ЄС, а для України ситуація є важливим сигналом, що після війни потрібно збільшувати обсяги аграрної переробки в рослинництві та тваринництві "перетворюючись із житниці на продовольчу фабрику Європи та всього світу".
Що кажуть у ЄС
У Єврокомісії повідомили, що вважають неприйнятними односторонні рішення Польщі та Угорщини, оскільки "торговельна політика є виключною компетенцією ЄС".
Представники країн Євросоюзу мають намір цього тижня обговорити заборону Польщі та Угорщини на імпорт зерна з України, а також плани Болгарії та Словаччини приєднається до зернового ембарго.
Чиновники ЄС очікують на пояснення від країн, які оголосили про ембарго, та відповідних пропозицій від Єврокомісії.
Як раніше повідомляло РБК-Україна, Чехія поки що не планує обмежувати імпорт українського зерна. У міністерстві сільського господарства республіки зазначили, що вплив імпорту українського зерна вимагає рішення на рівні всього Євросоюзу, а не індивідуальних заборон від окремих країн.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Денис Шмигаль закликав Єврокомісію забезпечити безперебійну роботу "Шляхів солідарності". За його словами, ЄК спільно з країнами-сусідами України необхідно виробити план дій щодо забезпечення роботи логістичних маршрутів та ринків зерна у Європі.
