На поверхні Червоної планети вже багато років спостерігають дивне явище — темні смуги, що з’являються на схилах пагорбів і кратерів. Ці утворення, відомі як повторювані схилові лінії (Recurring Slope Lineae, або RSL), виникають сезонно: то зникають, то знову з’являються. Раніше вчені припускали, що вони можуть бути пов’язані з витіканням солоної води або таненням льоду. Але нові дані свідчать: вода тут, швидше за все, ні до чого.
Європейський апарат ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) зробив знімки, які проливають нове світло на цю загадку. Напередодні Різдва 2023 року камера CaSSIS зафіксувала на схилах вулкана Аполлінаріс Монс свіжі смуги, що утворилися після пилової лавини. На фото видно скупчення невеликих кратерів і темні відмітини — сліди руху пилу вниз по схилу.
Машинне навчання допомогло розкрити масштаб явища
Постдокторант Університету Берна Валентін Тертіус Бікель проаналізував понад два мільйони таких смуг, знятих апаратом NASA Mars Reconnaissance Orbiter за 18 років спостережень — з 2006 по 2024 рік. Для цього він використав методи машинного навчання, щоб з’ясувати, як саме і чому з’являються ці загадкові лінії.
Результат виявився вражаючим: більшість смуг формується не через сезонне танення льоду, а через “сухі” процеси — зсуви пилу, пориви вітру, удари метеоритів або навіть марсотруси. За підрахунками Бікеля, лише близько 0,1% усіх нових смуг щороку пов’язано з конкретними подіями, такими як падіння метеоритів чи підземні поштовхи. Решта — наслідок постійної “роботи” марсіанського вітру.
Пил, вітер і пісок — головні художники марсіанських схилів
“Динаміка пилу, вітру та піску є основним рушієм формування схилових смуг”, — зазначає Бікель у пресрелізі Європейського космічного агентства. “Метеоритні удари й марсотруси мають локальне значення, але глобально вони відіграють незначну роль.”
Ці спостереження допомагають зрозуміти, наскільки активним залишається Марс навіть сьогодні. За словами Коліна Вілсона, наукового керівника місії ExoMars, тривалі й детальні спостереження з орбіти дозволяють побачити “живу динаміку планети”, яка продовжує змінюватися під дією природних сил.
Крок до розгадки минулого Червоної планети
Дослідження таких явищ важливе не лише саме по собі. Розуміння того, як пил і вітер формують поверхню Марса, може допомогти відповісти на глибші питання: куди зникла його вода, як змінювався клімат і чи могла колись існувати там форма життя.
Нині на Марсі працює дев’ять місій від п’яти космічних агентств, а в найближчі десятиліття плануються нові, зокрема — перші пілотовані. І, можливо, саме ці дослідження допоможуть остаточно розкрити всі таємниці Червоної планети.
