Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Фоміна.
6 грудня 2025 року, за 10 днів до власного 45-річчя, на фронті поліг захисник України Дмитро Фомін. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Дмитро Фомін народився 16 грудня 1980 року у Львові. Навчався у ліцеї № 18 Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська Політехніка» на будівельному факультеті.
Проходив строкову військову службу в складі Десантно-штурмових військ, після чого працював у охоронній та будівельній сферах на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Дмитро був доброю, світлою та щирою людиною з великим серцем і глибокою вірою в господа. Грав у шахи, професійно займався айкідо та карате, мав чорні пояси й брав участь у численних змаганнях. Люди тягнулися до нього за доброзичливість, уміння підтримати та розрадити. За що б не брався – завжди мав успіх. Був хорошим сином, братом, найкращим чоловіком і вірним другом, якого щиро любили та поважали всі.
Дмитро Фомін боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому напрямку фото% Львівська міська рада
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому напрямку у складі 10‑ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороджений відзнакою президента України «За оборону України», відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України» та медаллю «Ветеран війни».
Поховали захисника 13 грудня 2025 року на Сихівському кладовищі. У Дмитра Фоміна залишилися мати, дружина та племінниця.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
