Запровадження європейських екологічних норм без урахування воєнного стану несе високий ризик деіндустріалізації України.
Про це заявив президент ІСС Ukraine Володимир Щелкунов, коментуючи запровадження Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та нові екологічні нормативи, пише РБК-Україна.
За його словами, нові вимоги щодо скорочення викидів є частиною кліматичної політики ЄС і глобального курсу на декарбонізацію, однак для України їх імплементація відбувається в принципово інших умовах – повномасштабної війни. Частина підприємств працює з перебоями, частина зазнала руйнувань або релокації, логістика ускладнена, а доступ до інвестицій обмежений.
"Без гнучких перехідних періодів і спеціальних режимів для країни, що воює, екологічні норми можуть стати не інструментом розвитку, а додатковим фактором тиску на промисловість", – підкреслив Щелкунов.
Він наголосив, що в короткостроковій перспективі масштабна модернізація для більшості підприємств є нереалістичною – зараз, за його словами, можна закладати основу для майбутньої трансформації – проводити аудит викидів, оцінювати технологічні розриви з європейськими стандартами та готувати проєкти для участі в міжнародних програмах відбудови. Але за умов воєнного стану бізнес змушений спрямовувати ресурси на збереження виробництва, персоналу, енергетичної та фізичної безпеки.
Окремо президент ІСС Ukraine звернув увагу на нерівні умови для української та європейської промисловості. Європейські компанії проходили «зелену» трансформацію десятиліттями за активної державної підтримки – через гранти, фонди та компенсаційні механізми. Українська ж промисловість таких інструментів наразі не має, але водночас виконує критичну роль для економіки та обороноздатності.
"Якщо механізми CBAM та інші екологічні обмеження застосовуватимуться без урахування воєнного стану, це може призвести до скорочення виробництва, втрати експортних ринків і робочих місць", – підкреслив він.
Запровадження СВАМ для України
Раніше у Європейській Бізнес Асоціації (EBA) також застерегли, що запропонована урядом програма із декарбонізації промисловості може не лише не забезпечити притоку "зелених" інвестицій, а й створити ризики деіндустріалізації, якщо у ньому не будуть визначені реальні джерела фінансування трансформації.
Наразі лише модернізація металургії потребує 12 млрд євро, а загальна потреба у фінансуванні кліматичного плану – понад 100 млрд євро: в умовах війни, енергокриз та падіння виробництва такі інвестиції неможливі без підтримки міжнародних партнерів.
Нагадаємо, за даними ФРУ, у разі запровадження СВАМ для України, вже до 2034 рр. падіння ВВП складе 8,7 млрд доларів до 2026 р., а у 2034 – вже 11,3 млрд доларів.
Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити 2,8 млрд доларів у 2026 році, і сягнути 3,6 млрд доларів у 2034 році.
Як повідомлялось раніше, директор GMK Center Станіслав Зінченко наголошував, що Україна може отримати відстрочку дії механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), однак лише за умови активної та швидкої роботи уряду.
До того ж керівниця проєкту "Кліматична платформа ФРУ" Ольга Кулик попереджала, що CBAM несе для української економіки значно серйозніші ризики, ніж може здаватися на перший погляд.
