Сьогодні в Києві планують запустити додаткові 9 МВт потужності. Це допоможе стабілізувати електропостачання після російських атак.
Додаткові 9 МВт потужності, про які повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, дозволяють частково закрити потреби Києва, однак у масштабах міста це лише незначна частина необхідного резерву. Про це в коментарі УНН заявив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
9 МВт – це близько 1% потреб Києва
Коментуючи заяву прем’єр-міністра про введення в експлуатацію додаткових 9 МВт потужності у столиці, експерт звернув увагу на системність таких рішень та їхній масштаб для міста.
Якщо враховувати, що щотижневі звіти про стан енергосистеми та резервні потужності почали видавати лише з позаминулого тижня – це нормально. Якщо такі звіти будуть з’являтися регулярно, протягом всіх тижнів року, це буде та сама робота, яку ми очікуємо від уряду щодо забезпечення великої електрифікації в Україні
– зазначив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
За його словами, потреби столиці в аварійних та запасних потужностях значно більші.
Для нормального життя в Києві потрібно приблизно 200–400 МВт аварійних та резервних потужностей. Щоб повністю покривати ризики в умовах постійних атак, потрібно як мінімум гігават
– сказав Закревський.
Водночас експерт наголосив, що нинішні обсяги можна розглядати як стартовий етап.
"Якщо говорити про те, як має бути далі, то зараз ми прикрили приблизно 0,8% потреб Києва. 0,8% на 52 тижні – це половина того, що реально потребує місто. Це нормальний темп появи нових потужностей щотижня", – зауважив експерт.
"Тепер маємо змогу покрити кілька кварталів, лікарні або школи"
Пояснюючи, куди саме можуть бути спрямовані додаткові 9 МВт, експерт окреслив практичний вимір такої потужності.
"9 мегаватт – це велике студентське містечко, або 2–3 лікарні, або 2–3 школи, або дуже велика школа", – зауважив експерт.
За його словами, йдеться насамперед про локальне підсилення інфраструктури.
Це однозначно кілька кварталів по забезпеченню такої інфраструктури. Якщо треба підтримувати тиск у теплоносіях чи подачу стокових вод – це кілька кварталів для того, щоб можна було подавати людям
– сказав Закревський.
Водночас він підкреслив, що цього недостатньо для столиці.
Але це, ще раз повторюю, в рамках Києва – це приблизно 1% того, що потрібно. Таких відсотків у Києві повинно бути як мінімум 40–50%, щоб місто було забезпечене всім необхідним
– зазначив він.
Потепління зменшує навантаження і допомагає системі
Оцінюючи вплив потепління на енергосистему, експерт зазначив, що зростання температури має кілька позитивних ефектів.
Коли температура зростає, навантаження на енергосистему зменшується. Навесні ми наповнюємо верхні резервуари гідроелектростанцій, і це дуже допомагає, коли потрібно використовувати їх у пікові години – ранком чи ввечері
– зазначив експерт.
Він також звернув увагу на газовий баланс.
Ми починаємо наповнювати підземні сховища газу, і водночас купуємо менше природного газу на ринку. Це дає суттєву економію та підвищує енергетичну безпеку
– зауважив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України.
Окремо він згадав про технічні виклики перехідного періоду.
Коли ми переходимо через нуль – це проблема для ремонтних бригад: лід, каша, сніг. Але з іншого боку, перестає замерзати вода в будинках. Може бути холодно в квартирах, але вже не буде проблем з водою і каналізацією
– сказав Закревський.
