Російська влада стрімко нарощує обсяги вилучення приватного майна у власних громадян. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, кількість судових вердиктів із конфіскацією активів у кримінальних справах зросла з 11 тис. у 2023 році до 31 тис. у 2025-му, пише «Главком».
Статистика Верховного суду РФ свідчить про ще радикальніші зміни: якщо у 2022 році конфіскацію застосували до 4,2 тисячі осіб, то за підсумками 2024 року цей показник сягнув понад 24 тисяч. Порівняно з довоєнним 2020 роком кількість таких вироків збільшилася у 9,3 раза.
Основним каталізатором репресивних заходів стало розширення законодавства після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тепер майно вилучають не лише за корупцію чи економічні злочини, а й за «диверсії», «фейки про армію» та «співпрацю з іноземними організаціями». Наприкінці минулого року Конституційний суд РФ фактично легалізував вилучення навіть єдиного житла, придбаного на законні кошти, якщо його власники чи їхні родичі залучені до кримінальних проваджень проти «державної безпеки».
Кремль розглядає конфіскацію як «перспективне джерело» для латання дірок у держбюджеті, що потерпає від військових витрат. Глава Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін підтвердив, що за останній рік вартість арештованого майна зросла на чверть, сягнувши 24,5 млрд рублів. Крім того, під тиском силових структур фігуранти справ дедалі частіше «добровільно» передають державі кошти та цінності. Українська розвідка наголошує, що така активність репресивного апарату прямо пов'язана з критичним дефіцитом фінансових ресурсів у Росії.
Як відомо, великі російські компанії масово звертаються до уряду за фінансовою підтримкою та податковими пільгами, що створює додатковий тиск на бюджет, виснажений війною в Україні. За даними Bloomberg, лобісти металургійної галузі вже просять скасувати акцизи на сталь та податки на видобуток руди, що може коштувати державі 10 млрд рублів щомісяця.
«Російські залізниці» та великі забудовники, як-от група «Самолет», претендують на десятки мільярдів субсидій, намагаючись компенсувати збитки від високих відсоткових ставок та падіння прибутків.
Нагадаємо, що частка доходів бюджету РФ від нафти й газу знизилася з 40% у 2022 році до 25% наприкінці 2025-го на тлі падіння цін на нафту, санкцій та скорочення закупівель окремими країнами. Експерти також відзначають уповільнення зростання ВВП, посилення податкового тиску всередині країни та зростання соціального невдоволення, що створює додатковий фон для переговорних процесів.
