Військова кампанія Дональда Трампа проти Ірану спровокувала гостру дискусію серед провідних правників США щодо меж президентських повноважень. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на CNN.
Експерти висловлюють скепсис стосовно права глави держави розпочинати масштабні бойові дії без офіційного схвалення Конгресу, особливо з огляду на перспективу тривалого конфлікту. Ситуація повторює прецеденти з минулорічним бомбардуванням іранських ядерних об'єктів та січневим захопленням лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, що знову виводить на перший план питання виконавчої влади.
За даними джерел CNN, Білий дім досі не надав публічного юридичного обґрунтування своїм діям, а держсекретар Марко Рубіо не представив вичерпного звіту законодавцям. Крістофер Андерс, експерт Американського союзу громадянських свобод, прямо звинуватив Трампа в порушенні Конституції, нагадавши, що право оголошувати війну та залучати армію до боїв належить виключно Конгресу. Президент, на думку юриста, намагається узурпувати ці повноваження.
Аналітик Стів Владек наголошує, що операція в Ірані є повноцінною війною за визначенням самого Трампа. Попередні виправдання Міністерства юстиції зазвичай базувалися на тому, що удари є «обмеженими» і не призведуть до великої війни. Проте у випадку з Іраном, де Трамп анонсував «масовану та безперервну» кампанію, ці аргументи втрачають силу.
Адміністрація Трампа традиційно посилається на статтю II Конституції, яка наділяє президента як головнокомандувача правом захищати національні інтереси США за кордоном. Крім того, позиції Трампа зміцнило рішення Верховного суду 2024 року про президентський імунітет, яке дало виконавчій владі більше простору для маневру.
Під час операції із захоплення Мадуро Мін'юст США стверджував, що масштаб дій не досяг рівня «війни» у конституційному розумінні. Однак нинішні плани американського командування передбачають багатоденні атаки, що прямо суперечить тезі про «обмеженість» операції.
Історично президенти обох партій часто розширювали тлумачення дозволів на застосування сили (наприклад, актів 2002 року щодо Іраку) для виправдання нових інтервенцій. Попри те, що багато аналітиків погоджуються з жахливим характером іранського режиму, правознавці наполягають: шлях, яким розпочато цю війну, є неконституційним. Без належної санкції законодавців Трамп створює небезпечний прецедент ігнорування основного закону країни заради проведення зовнішньої політики.
Як відомо, уранці 28 лютого міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про початок «превентивного удару» проти Ірану. Після його заяви в Тегерані пролунала серія вибухів.
Атака сталася після неодноразових попереджень США та Ізраїлю про те, що вони завдадуть нового удару, якщо Іран продовжить свої ядерні та ракетні програми.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати розпочали бойову операцію в Ірані. За його словами, мета США – «захистити американський народ, усунувши безпосередню загрозу з боку іранського режиму». Трамп додав, що США «знищать їхні ракети й зрівняють із землею їхню ракетну промисловість».
Премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу опублікував звернення щодо атак по Ірану і фактично повторив заяву Трампа, що операція була розпочата для «усунення загрози».
