Будь-які заяви про обрання нового патріарха Київського патріархату не мають юридичних підстав, оскільки ця релігійна структура припинила існування ще у 2019 році.
Про це в коментарі Укрінформу заявив завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, доктор філософських наук Олександр Саган.
За його словами, юридична особа з назвою «Українська православна церква Київського патріархату» була ліквідована, а використання цієї назви нині заборонене законом.
«Юридична особа з такою назвою була ліквідована ще в 2019 році. Згідно із законом України, інша організація не може мати таку назву вже ніколи», – зазначив Саган.
Він нагадав, що спроби оскаржити це рішення в судах не дали результату.
«Патріарх Філарет намагався оскаржити це положення, але програв усі суди. Тому ми сьогодні не маємо навіть юридичного права говорити про існування інституції Київського патріархату», – підкреслив релігієзнавець.
Окрім юридичних аспектів, експерт звернув увагу й на порушення церковних процедур.
«Ми маємо дуже дивну ситуацію: попередній глава церкви ще не похоронений, а вже відбуваються якісь «обрання». У православній традиції це 40 днів жалоби, після чого скликається помісний собор», – пояснив Саган.
За його словами, навіть внутрішні правила не були дотримані.
«Цим намісником мав бути архієпископ Андрій, який і мав організувати процедуру. Натомість усе відбулося поспіхом і з порушенням навіть умовного статуту», – зазначив він.
Саган також поставив під сумнів легітимність самого голосування.
«Вибори проводили сім осіб, частина — онлайн. Постає питання, яким чином забезпечувалося таємне голосування і чи було воно взагалі», – сказав експерт.
Він додав, що на сьогодні ця структура фактично не має вагомого впливу. Вона є критично малою групою, що налічує близько 15-20 громад в Україні та стільки ж за кордоном. За словами Сагана, єдності немає навіть серед єпископів, які раніше підтримували Філарета.
Експерт також наголосив, що після створення Православної церкви України усе майно колишнього Київського патріархату перейшло до ПЦУ.
Читайте також: Верховний Суд підтвердив законність передачі ПЦУ монастиря у Княжичах – депутат
«На сьогодні це майно автоматично, юридично і канонічно перейшло до ПЦУ», – підкреслив він.
Саган вважає, що спроби відновлення Київського патріархату не мають суспільної підтримки. «За ці шість років він фактично не був розбудований, і не було суспільного запиту на такий рух», – зазначив експерт.
Водночас він звернув увагу на загальні тенденції в релігійному середовищі.
«Якщо раніше говорили про 71% православних, то зараз — близько 58%. Водночас зростає частка греко-католиків», – підсумував Саган.
Як повідомляв Укрінформ, почесний патріарх Філарет (Михайло Денисенко), ієрарх на спокої Православної церкви України, колишній предстоятель УПЦ КП, помер 20 березня у віці 97 років.
У грудні 2018 року Філарет сам скликав Собор УПЦ КП і підписав рішення про ліквідацію Київського патріархату, щоб увійти до ПЦУ. Проте вже в 2019 році він відмовився переходити до ПЦУ і оголосив про «відновлення» УПЦ КП. Юридично це було неможливо: Київський патріархат було ліквідовано, Філарет програв усі суди.
З поваги до його віку та заслуг ПЦУ дозволила йому до кінця життя служити у Володимирському соборі, залишила резиденцію, надала титул «почесний патріарх» і постійне членство в Священному синоді ПЦУ (без управлінських повноважень). Сьогодні «Київський патріархат» юридично не існує.
Водночас після смерті Філарета "архиєреї УПЦ КП" обрали новим «предстоятелем» архієпископа Сумського й Охтирського Никодима (Володимира Кобзаря).
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
більше новин
