Юрій Микитенчук пройшов через пекло російських тюрем у Горлівці, Торецьку та на далекому Алтаї. Побиття, шокери та пронизливий холод підірвали здоров’я міцного чоловіка – після повернення додому його серце працювало лише на 10%. Ветеран провів 33 дні на апараті ЕКМО (екстракорпоральної мембранної оксигенації), чекаючи на донорський орган, і отримав його як подарунок на ювілей. Як інформує «Главком», про це йдеться в сюжеті «Єдиних новин».
Полон, інфаркт «на ногах» та 10% життя
Юрій потрапив у полон на Донеччині у вересні 2023 року. Дружина Тетяна побачила його на російських кадрах із мішком на голові. Далі були місяці знущань. Найважче було в Горлівці – побиття при «прийомці», удари шокерами та дубинками. На Алтаї до катувань додався постійний голод та холод.
«Як мені вже тут сказали, я в полоні переніс інфаркт, але навіть не знав про це. Після звільнення я не міг зробити й кількох кроків – задишка була страшна, не міг ні їсти, ні спати. Думав, це просто втома», – каже захисник.
Коли Юрій потрапив до Центру кардіології та кардіохірургії МОЗ, лікарі були приголомшені: орган був настільки виснажений, що єдиним шансом на порятунок була негайна трансплантація.
Серце Юрія зупинилося 4 лютого. Його підключили до апарату ЕКМО – системи, яка фактично замінює роботу серця та легень, насичуючи кров киснем. На цій підтримці він провів 33 дні.
Для активної людини перебування в палаті стало «другим полоном». Зневіра була настільки глибокою, що Юрій просив дружину: «Якщо до дня народження серця не буде – відключайте, не мучте нікого».
«Це був страшний депресняк. Я не люблю бути на одному місці, а тут мене ніби прив’язали до ліжка. Але лікарі не здавалися, вони тренували мене щодня, щоб тіло було готове до нової операції», – пригадує Юрій Микитенчук.
Чоловік отримав донорське серце
За два тижні до ювілею з’явився донор. Ним став 43-річний чоловік, який помер від інсульту. Його рідні, попри важку втрату, дали згоду на посмертне донорство. Лікарі кажуть: це серце ідеально підійшло Юрію за всіма параметрами.
Тепер у грудях ветерана б’ється нове, здорове серце. Свій 45-й день народження він зустрів уже без апаратів, хоча й у масці.
Нові плани
Замість шоколадного «Празького» дружина спекла дієтичний «Наполеон» – Юрію зараз потрібно суворо стежити за харчуванням. Діти подарували татові музичну колонку, мріючи, як удома він увімкне її на повну гучність.
«Я виживав на війні, в полоні, пережив зупинку серця і 33 дні на ЕКМО. Тепер я не маю права на апатію. Значить, я ще маю щось зробити в цьому світі», – вважає боєць.
Попереду у ветерана складна реабілітація, але вперше за довгий час він разом із сім’єю зміг вийти на прогулянку до справжнього парку. Родина вірить: зовсім скоро такі прогулянки стануть щоденною традицією вже біля їхнього рідного дому на Житомирщині.
Нагадаємо, на Львівщину у село Великий Дорошів Куликівської громади повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади Назар Далецький. Захисник перебував у російському полоні, водночас на батьківщині його певний час вважали загиблим.
Також український захисник Віктор Дмитренко з Маріуполя повернувся додому в межах 71-го обміну полоненими 5 лютого. Цей полон став другим для військового, а вдома його чекали дружина і п’ятеро дітей.
Читайте також:
- Родина отримала виплати, але воїн повернувся з полону: Лубінець прокоментував безпрецедентний випадок
- Дружина військового впізнала свого чоловіка по руках на відео з російського полону
- Військовий, котрого рідні вважали загиблим та навіть поховали, після полону повернувся в рідне село
