Запровадження профільної освіти в Україні не призведе до автоматичного звільнення вчителів у кожному закладі. У цьому в коментарі «Главкому» запевнила народна депутатка, представниця Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
За словами парламентарки, ситуація з педагогічними кадрами в Україні неоднорідна: у той час, як великі міста відчувають дефіцит фахівців, у сільській місцевості спостерігається фактично надлишок вчителів на тлі зменшення кількості учнів.
«Відповідно, там (у селах) вчителів аж забагато, бо один вчитель намагається втримати ставку. Ключовим моментом є кількість дітей у кожній конкретній школі, адже держава не може утримувати школу, в якій навчаються від п’яти до сорока дітей», – зазначила Піпа.
Нардепка також нагадала, що з 1991 року населення України скоротилося з 52 млн до приблизно 32–35 млн осіб. Це безпосередньо впливає на наповнюваність шкіл. «На меншу кількість учнів ми маємо ту саму кількість вчителів. Водночас важливо, що класи стали менші: у початковій школі в нас класи по 24 учні – раніше було 30», – зазначає Піпа.
«Це не означає, що в кожній школі будуть звільнені вчителі. Розумієте, треба вчитися не просто в найближчій школі до будинку, а в школі, де дають добрі знання. Профільна школа створюється саме для цього, щоб дати дитині заглиблюватись в те, що вона хоче», – резюмувала Піпа.
«Главком» писав, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу.
Нагадаємо, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров вважає професію хіміка дуже перспективною та високооплачуваною, утім серед абітурієнтів відповідна спеціальність не користується великим попитом. Крім того, ректор бачить потенціал у таких спеціальностях, як психологія і соціологія.
Читайте також:
- Шукайте нову школу! Куди іти 1 вересня? Все, що треба знати батькам про реформу освіти
