Велика Лаврська церква була збудована у 1073-1078 роках стараннями Феодосія Печерського, коштами київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. Таким чином, вона була старшою майже на сторіччя від величного Нотр-Даму.
Завтра, 24 червня, в Музеї книги та друкарства відбудеться показ документального фільму — літопису, присвячений відродженню головного храму Києво-Печерської лаври — Успенському собору.
Унікальна сакральна пам’ятка XI століття стала першим кам’яним храмом Печерського монастиря. Протягом багатьох століть він був однією з найбільш шанованих святинь Православної Церкви.
Історики стверджують, що в образі Успенського собору Києво-Печерського монастиря склався новий тип храму. Невеликі його розміри, суворі архітектурні форми, швидке зростання авторитету Києво-Печерського монастиря призвели до того, що він став зразком для побудови аналогічних культових споруд у багатьох містах Київської Русі.
Успенський собор Києво-Печерського монастиря на початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Літопис свідчить, що князь Володимир Мономах за зразком Успенського собору побудував храм у Ростові, його син Георгій — у Суздалі. У Києві цей архітектурний тип запозичили при будівництві головної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря.
У 1722 — 1729 роках собор Успенський собор був перебудований у формах бароко та заново та одержав нове вишукане оздоблення. Особливу увагу було приділено внутрішньому декоруванню інтер’єру собору. У цей період стіни храму були обтиньковані та розписані художниками лаврської іконописної майстерні. Окрасою Успенського собору став новий п’ятиярусний іконостас з мармуровими перегородками.
У такому вигляді святиня проіснувала до початку 1940-х років.
Руїни святині на світлині 1970-х. Фото з відкритих джерел
3 листопада 1941 року о 14.30 у Києві серією вибухів було підірвано головний храм Києво-Печерської Лаври, що слугував усипальницею для київських князів.
Від однієї з найвеличніших українських святинь залишилися лише фрагмент східної стіни, вівтар і два стовпи, а унікальні фрески, старовинні мозаїки та поховання видатних історичних постатей нашої історії залишилися назавжди втраченими.
Майже шість десятиліть святиня пролежала у руїнах, одна у роки Незалежності постало питання про її відродження.
На початку 2000-х років головну Лаврську святиню відродили у барокових формах.
Афіша заходу. Фото зі сторінки музею
Українські кінематографісти вели кінохроніку за процесом відродження старовинного храму, втіливши це в унікальну стрічку про Успенський собор.
У фільмі використано матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. С. Пшеничного, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Музею книги та друкарства України.
На створення фільму працювали:
Автори сценарію Галина Криворчук, Василь Вітер, Руслан Кухаренко Режисер-постановник Василь Вітер
Кінооператор-постановник Ігор Приміський.
Кінооператори Микола Гончаренко, Лесь Зоценко, Олексій Золотарьов, Валерій Гордієнко.
Звукооператори Олександр Ренков, Іво Шпалі, Ігор Барба.
Монтаж Вікторія Дятченко
Продюсери Руслан Кухаренко, Галина Криворчук.
Художник Володимир Клеймьонов.
Фотохудожник Ігор Приміський.
У фільмі знімалися:
Олександр Омельченко, Микола Орленко, Руслан Кухаренко, Олег Граужис, Анатолій Антонюк, Гліб Івакін.
Показ фільму «Успенський собор»
Коли: 24 червня 0 17.00
Де: вулиця Лаврська, 9
До теми: втрачені святині Києва: Успенський собор Києво-Печерської Лаври.
