Під час підготовки до будівництва нової залізничної лінії в Мексиці археологи зробили моторошне відкриття. Лише за кілька метрів під землею вони знайшли стародавній ритуальний вівтар із людськими останками, який може свідчити про практику жертвоприношень ще задовго до появи імперії ацтеків.
Знахідку зробили в районі давнього міста Тула — колишньої столиці цивілізації тольтеків, яка існувала між занепадом Теотіуакана та піднесенням ацтекської держави.
Стародавній вівтар приховував несподівану знахідку
Археологи виявили так званий момостлі — невеликий ритуальний вівтар, де місцеві мешканці залишали дари богам або своїм предкам. Подібні споруди добре відомі дослідникам доколумбових цивілізацій, однак цього разу пам’ятка виявилася особливо незвичайною.
Поруч із вівтарем лежали обсидіанові ножі, керамічний посуд та людські останки. Поступово під час розкопок стало зрозуміло, що знахідка має набагато більший масштаб, ніж припускали спочатку.
Чотири черепи та можливі сліди жертвоприношень
Навколо кам’яної споруди археологи знайшли чотири людські черепи. Один із них зберігся разом із кількома шийними хребцями, що привернуло особливу увагу науковців.
Фахівці припускають, що людина могла бути обезголовлена ще за життя або одразу після смерті. Як пояснюють дослідники, за звичайних умов після поховання голова відокремлюється лише після повного розкладання м’яких тканин. У цьому ж випадку характер розташування кісток свідчить про те, що череп був навмисно відсічений, поки тканини ще утримували його на місці.
Остаточні висновки допоможе зробити подальший аналіз кісток. Археологи планують перевірити їх на наявність характерних слідів порізів, які могли залишитися після використання обсидіанових або крем’яних ножів — саме такими знаряддями, за історичними даними, виконували ритуальні страти в післякласичний період Мезоамерики.
Вівтар міг стояти у кварталі місцевої еліти
Розкопки відкрили не лише саму святиню. Дослідники також виявили залишки стін і підлог, які свідчать, що вівтар колись розташовувався посеред внутрішнього двору великої споруди.
На думку археологів, це міг бути палацовий комплекс або адміністративна будівля, де проживали представники місцевої знаті. Історики давно знають, що околиці стародавньої Тули були поділені на райони для різних соціальних груп. Найближче до центру жили представники вищих верств суспільства, тоді як звичайні мешканці селилися значно далі.
Як був побудований ритуальний комплекс
Сам вівтар має приблизно один метр завдовжки та складається з трьох рівнів. Основу споруди сформували з обробленого каменю, ймовірно андезиту. Другий рівень виклали з прямокутних кам’яних блоків, а верхню частину спорудили з річкової гальки та базальту.
Біля основи археологи знайшли два черепи, один із яких був повернутий догори, а інший — у південно-західному напрямку. Ще два черепи, людські стегнові кістки та інші артефакти лежали під ущільненим шаром штукатурки перед самим вівтарем.
Тольтеки залишили вагомий слід в історії Мезоамерики
Стародавня Тула була одним із найважливіших центрів цивілізації тольтеків. Саме тут сформувалися архітектурні та релігійні традиції, які згодом успадкували інші народи Центральної Мексики.
Коли через кілька століть на ці землі прийшли ацтеки, вони вважали тольтеків легендарними майстрами та будівничими, а їхню культуру — взірцем для наслідування. Саме тому нове відкриття допомагає краще зрозуміти релігійні обряди та соціальне життя цивілізації, яка значною мірою сформувала культурну спадщину всього регіону.
Дослідження тривають
Ритуальний комплекс виявили під час обов’язкових археологічних робіт, що передують будівництву пасажирської залізниці між Мехіко та Керетаро. Такі дослідження проводяться для того, щоб задокументувати й зберегти історичні пам’ятки до початку масштабних будівельних робіт.
Наразі вівтар ретельно зафіксували за допомогою фотографій, аерозйомки з дронів і детальних креслень. Усі знайдені артефакти вже передані до лабораторій, де їх досліджуватимуть фахівці.
Подальший аналіз людських останків має допомогти відповісти на головне питання: чи справді знайдений вівтар був місцем ритуальних жертвоприношень, чи його призначення було значно складнішим, ніж здається на перший погляд.
