Американські науковці зробили важливий крок у пошуку нового лікування метаболічно асоційованого стеатогепатиту (MASH) — важкої форми жирової хвороби печінки. У дослідах на тваринах експериментальний препарат не лише зменшив запалення печінки, а й відновив цілісність кишкового бар’єра, усунувши одну з ключових причин розвитку захворювання.
Результати дослідження опубліковані в журналі The Journal of Clinical Investigation.
Вчені з Michigan Medicine вивчали дію сполуки DT-109 — трипептиду на основі гліцину. Дослідження показало, що препарат здатний перервати небезпечний біологічний механізм, який пов’язує кишківник і печінку, завдяки чому вдалося значно послабити прояви MASH.
За оцінками медиків, сьогодні на це захворювання страждає близько 7% населення світу. Без належного лікування воно може призвести до цирозу, раку печінки або печінкової недостатності, а ефективних методів терапії поки що небагато.
Чому кишківник впливає на печінку
Під час нового дослідження науковці детальніше з’ясували, чому препарат демонструє такий ефект. Вони підтвердили, що важливу роль у розвитку MASH відіграє бактерія Clostridium perfringens, яка активно виробляє аміак у кишківнику.
Надлишок аміаку пошкоджує слизову оболонку кишечника, через що вона стає проникнішою для токсинів та інших продуктів життєдіяльності бактерій. Потрапляючи до крові, ці речовини досягають печінки, де запускають сильну імунну відповідь і хронічне запалення.
Саме цей патологічний ланцюг і вдалося зупинити за допомогою DT-109.
Менше бактерій, більше захисту
Під час експериментів препарат значно знизив кількість Clostridium perfringens та скоротив вироблення аміаку як у мишей, так і у приматів.
У результаті кишковий бар’єр став міцнішим, а проникнення токсичних речовин у кров істотно зменшилося. Це позитивно вплинуло і на стан печінки.
Особливо перспективними виявилися результати, отримані на приматах, адже їхня травна система та мікрофлора набагато ближчі до людських, ніж у лабораторних гризунів. У цих тварин препарат суттєво знизив запалення та послабив перебіг жирової хвороби печінки.
Потенціал виходить далеко за межі печінки
Дослідники зазначають, що DT-109 діє переважно у шлунково-кишковому тракті, однак позитивний ефект поширюється на весь організм.
Попередні роботи вже показували, що ця сполука може зменшувати утворення атеросклеротичних бляшок і запобігати кальцифікації судин у приматів. Це відкриває перспективи використання препарату не лише при захворюваннях печінки, а й для профілактики серцево-судинних патологій.
Крім того, оскільки порушення кишкового бар’єра відіграє важливу роль у розвитку запальних захворювань кишечника, вчені не виключають, що в майбутньому DT-109 можуть випробувати і для лікування хвороби Крона чи виразкового коліту.
Попереду — клінічні випробування
Наступним етапом стане проведення додаткових досліджень, після яких препарат планують перевести до клінічних випробувань за участю людей. Саме вони мають підтвердити його безпечність та ефективність.
Науковці наголошують, що нові результати не лише допомагають краще зрозуміти механізми розвитку MASH, а й відкривають перспективний напрямок створення терапії, яка одночасно захищатиме печінку, кишківник і, можливо, серцево-судинну систему. Якщо подальші дослідження підтвердять нинішні результати, DT-109 може стати основою нового покоління препаратів для лікування однієї з найпоширеніших і найнебезпечніших форм жирової хвороби печінки.
