Сучасна українська оборонна промисловість сформувалася під тиском повномасштабної війни, яку вже встигли назвати першою війною дронів. Українці зрозуміли, що вміння адаптуватися та швидко впроваджувати інновації, масштабувати технології, знаходити максимально ефективні та відносно дешеві рішення дає перевагу. Гнучкість і розуміння викликів відображається у більшості виробів вітчизняного ОПК після 2022 року. Про найбільш знакові з них, що з'явилися за останні час, – читайте у матеріалі УНН.
Нещодавно з'явилася інформація, що перша українська балістика пройшла випробування. Ймовірно, йдеться про оперативно-тактичний ракетний комплекс "Сапсан", розробки КБ "Південне". З відкритих джерел відомо, що це одноступінчаста твердопаливна ракета довжиною близько 7 метрів і стартовою масою 3–3,5 тонни, з моноблочною бойовою частиною, масою 480–500 кг, здатною знищувати як точкові, так і площинні цілі. Але з останніх повідомлень про ракету можна припустити, що її було доопрацьовано.
Ще одну ракетну програму запустила приватна оборонна компанія Fire Point. Йдеться про дві балістичні ракети FP-7 та FP-9. Перша має заявлену дальність польоту до 200 км, а друга – 855 км. Але серійне виробництво ще не розпочалось.
Українська балістика на москву і не тільки: які цілі зможуть уразити ракети17.07.26, 16:54 • 74903 перегляди
Поки Україна очікує, що наші військові зможуть активно застосовувати проти ворога балістичні ракети, вони вже активно застосовують різні типи бойових дронів: FPV, ударні безпілотники різних типів та класів, включаючи "мідл-" та "діпстрайки", морські дрони та наземні роботизовані комплекси. Одним з проривів останніх місяців стало застосування модернізованих дронів FP-1, здатних долати не менше 3 000 км до цілі.
20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Але ще більш вражаючим стало ураження омського НПЗ – до цілі ударним дронам довелося летіти понад 2500 км. У росії досі не вірять, що БпЛА були запущені з території України.
"А ми дістали": Зеленський розповів, як Україна зруйнувала міф про російський глибокий тил і уразила всі великі НПЗ 07.07.26, 15:02 • 35633 перегляди
Зміна характеру ведення бойових дій, розширення кілзон та потреба вражати різноманітні цілі сприяли появі безпілотних систем, які стають носіями інших типів озброєння. Прикладом такої бойової платформи є морський безекіпажний катер MOBIDIK від компанії "Аварід". Він має дальність ходу до 1400 км, та автономність до 120 годин. MOBIDIK може слугувати платформою для FPV-дронів, дронів-перехоплювачів, нести ударні безпілотники.
Подібну модернізацію отримав і ударний БпЛА FP-2 – такі дрони оснащують двома напрямними по чотири некеровані ракети С-5 у кожній. Це дозволяє уражати легкозаймисті та слабоброньовані цілі ще на етапі польоту до основного об’єкта.
Українські військові почали застосування некерованих ракет, що запускають з дронів FP-2 17.05.26, 17:59 • 33243 перегляди
Водночас, одним з ключових трендів залишаються дрони-перехоплювачі. Лише за лютий 2026 року дронами-перехоплювачами знищено понад 10 тисяч російських безпілотників. За різними оцінками, перехоплювачі нейтралізують від 30 до 40% "шахедів", а загалом ефективність таких дронів може сягати 90%. Одним з найвідоміших перехоплювачів став P1-SUN, який військові охрестили як "Пісюн". Компанія-виробник SkyFall заявляє, що цей дрон на 90% зібраний з українських компонентів і вартість одного перехоплювача не перевищує однієї тисячі доларів. Коли "Пісюном" навесні цього року на тлі загостренні ситуації з Іраном зацікавилися інші країни, з'явилася інформація, що перехоплювач успішно знищив не менше тисячі цілей.
Україні в морі потрібна лінія оборони з дронами-перехоплювачами – Зеленський04.07.26, 21:55 • 8443 перегляди
Але росія завдає ударів по Україні не лише "шахедами", а й ракетами різних типів та керованими авіабомбами. Україна вчиться протистояти й цим загрозам, не покладаючись виключно на "класичні" засоби протидії, такі як, наприклад, зенітно-ракетні комплекси. Так, нещодавно стало відомо, що вітчизняна система радіоелектронної боротьби "Ліма", яка створювалася у 2022 році насамперед для протидії безпілотникам, продемонструвала ефективність і проти російських аеробалістичних ракет. За даними розробника, компанії Cascade Systems, лише за перші три місяці 2026 року комплекс успішно відхилив або знешкодив 26 ракет Х-47М2 "Кинджал". Загалом від початку застосування цієї системи їй вдалося нейтралізувати 58 ракет такого типу.
"Ліма" працює як система РЕБ стратегічного рівня. Її головний принцип дії полягає у потужному радіоелектронному впливі на супутникову навігацію цілей, зокрема на системи GNSS. Через таку протидію ворожі ракети втрачають точність наведення та критично відхиляються від заданого курсу. Спрацьовує така технологія і з керованими авіабомбами.
В Україні створили ракету DART – вона ігнорує РЕБ та стартує з аеростатів17.06.26, 03:46 • 11896 переглядiв
Загалом останні розробки українського ОПК все частіше мають потенціал протидії ворожим засобам РЕБ та стійкість до глушіння, часто це досягається інтеграцією до виробу штучного інтелекту.
Українські виробники озброєння за останні роки спроєктували та почали виробляти досить широкий спектр засобів, як для захисту так і для нищення ворога. Все це стало можливим завдяки вимушеному глибокому переосмисленню підходів до оборони, а відповідно і до виробництва озброєння. Більшість вище перелічених засобів об'єднують спільні риси: короткий шлях від ідеї до виробництва, відносна дешевизна та максимальна ефективність за свою вартість, можливість швидко масштабувати виробництво.
Відбулася ментальна революція: як новий спосіб ведення війни змінює підходи до розробки та закупівель озброєння07.07.26, 15:00 • 133451 перегляд
