На висоті понад 5000 метрів над рівнем моря, де кисню приблизно вдвічі менше, ніж у долинах, а холод і сильний вітер ускладнюють будь-яку роботу, німецько-турецька команда вперше детально дослідила льодовик гори Арарат у східній Туреччині.
Упродовж двох тижнів археологи та гляціологи обстежували льодовий покрив, який досі залишався майже невивченим. Їхня мета — з’ясувати, чи приховує він своєрідний природний архів минулого, здатний розповісти не лише про зміни клімату, а й про діяльність людей у регіоні.
Вчені шукають місце для першого керна
Дослідники використали радіолокаційне зондування та активні сейсмічні методи. Це дозволило визначити товщину льоду та побачити рельєф поверхні під льодовиком.
Отримані дані допоможуть вибрати найкраще місце для буріння. Під час наступної експедиції команда планує взяти перший в історії льодовий керн з Арарату.
Для науки це може стати справжньою знахідкою. Лід накопичується шар за шаром, і кожен із них потенційно зберігає інформацію про умови, що панували в атмосфері в певний період.
У льоду можуть бути сліди давніх цивілізацій
Зазвичай археологи шукають історію людства в ґрунті, руїнах та артефактах. Але льодовик може запропонувати зовсім інший тип джерела — безперервний запис змін протягом тисячоліть.
У його шарах можуть залишитися частинки пилу, сліди давніх вулканічних вивержень та інформація про склад атмосфери. Вчені сподіваються побачити, як у цьому регіоні проявлялися відомі кліматичні періоди, зокрема Римський кліматичний оптимум та Пізньоантичний малий льодовиковий період.
Ще цікавіше — можливі сліди діяльності людей. За сприятливих умов у льоду можуть зберегтися мікроскопічні частинки металів, які потрапили в атмосферу під час давньої виплавки, або залишки, пов’язані з раннім землеробством і випалюванням рослинності.
Чому саме Арарат
Арарат розташований у регіоні, де перетиналися шляхи одних із найдавніших цивілізацій світу — Анатолії, Месопотамії та Кавказу. Саме тут зароджувалися землеробство, рання металургія та гірничодобувні технології.
Водночас льодовики Близького Сходу значно менше досліджені, ніж альпійські. Тому керн з Арарату може дати вченим унікальну можливість порівняти історію клімату та людської діяльності в різних частинах регіону.
Проблема в тому, що часу залишається дедалі менше. Глобальне потепління швидко скорочує льодовикову шапку Арарату, і разом із льодом може назавжди зникнути частина інформації, яку він накопичував тисячоліттями. Саме тому майбутнє буріння для дослідників — не просто чергова експедиція, а своєрідна гонитва за часом.
