Сумарний коефіцієнт народжуваності у світі, ймовірно, вже опустився нижче рівня, необхідного для відтворення населення Землі. Про це свідчить нове дослідження економістів Ісуса Фернандеса-Вільяверде з Пенсильванського університету та Патріка Норріка з Північно-Західного університету. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання ZME Science. Робота ще не пройшла повний процес рецензування, і частину висновків самі автори називають обґрунтованими припущеннями, а не встановленим прогнозом.
Народжуваність знижується практично в усьому світі
Автори проаналізували дані 236 країн і територій за 1950–2023 роки. У 219 із них показник має негативну тенденцію, причому автори не виявили чітких ознак його стабілізації. Особливо швидко показники падають не лише у багатих країнах, а й у державах із середнім рівнем доходів: у Таїланді коефіцієнт народжуваності вже впав нижче однієї дитини на жінку, Колумбія наближається до цього рівня, а Туніс має близько 1,5 дитини. Для відтворення поколінь зазвичай орієнтуються на показник близько 2,1 дитини на жінку – так званий рівень заміщення, хоча для світу загалом він дещо вищий. Світовий коефіцієнт народжуваності продовжує стійко знижуватися й досяг у середньому 2,25 дитини на одну жінку.
Дослідники очікують пік населення вже у 2056 році
Дослідники припускають, що населення Землі може досягти піку близько 2056 року на рівні приблизно 9 млрд людей – майже на три десятиліття раніше за основний прогноз ООН, згідно з яким населення мало зрости з приблизно 8 млрд у 2022 році до 10,3 млрд у середині 2080-х. Втім, сценарій низької народжуваності ООН передбачає пік близько 8,95 млрд людей у 2053 році – ця цифра близька до оцінки дослідників.
Розбіжність пояснюється різною оцінкою майбутньої народжуваності. ООН припускає, що надзвичайно низькі показники поступово зростатимуть: для Південної Кореї організація оцінює народжуваність у 0,72 дитини на жінку у 2023 році, прогнозує 0,79 у 2028-му та близько 1,3 до 2100 року. Фернандес-Вільяверде та Норрік вважають такий відскок занадто оптимістичним, оскільки останні дані стійкого відновлення поки не показують. Особливо низькі показники мають Південна Корея та Китай, і за збереження нинішніх тенденцій населення Південної Кореї за сто років може скоротитися на 96%.
Чому люди народжують менше
Автори наголошують, що жоден із поширених факторів окремо не пояснює глобального падіння народжуваності. Серед можливих чинників вони розглядають:
- вартість житла;
- витрати на догляд за дітьми;
- нестабільність зайнятості;
- доступність контрацепції;
- тривалу освіту та професійну кар'єру.
Дослідники пропонують і власну гіпотезу: модернізація суспільства робить третю дитину дедалі дорожчим вибором, а бездітність – навпаки, менш витратною альтернативою. Автори також розглядають технологічні зміни як один із можливих чинників. Водночас вони застерігають від пояснення глобального падіння народжуваності лише смартфонами: демографічний спад у низці країн почався задовго до їхнього масового поширення – наприклад, Італія мала показник близько 1,2 дитини на жінку ще у 1995 році. Схожа тенденція – й у Європейському союзі: «Главком» писав, що торік у блоці народилося найменше дітей за 60 років.
Дослідники пов'язують ширшу тенденцію із поширенням тривалої освіти, професійної кар'єри та індивідуального вибору. Жінки отримали більше освітніх і професійних можливостей, тоді як очікування щодо хатньої роботи та виховання дітей змінилися повільніше.
Як скорочення населення вплине на економіку
Менша кількість людей працездатного віку може сповільнити загальне економічне зростання. За попередніми даними дослідження, Японія показує, що це не обов'язково означає падіння добробуту кожної людини: у 1991–2023 роках реальний ВВП країни зростав повільніше, ніж у США, але в перерахунку на одного працездатного дорослого різниця виявилася значно меншою.
Водночас старіння населення створює тиск на пенсійні системи, медицину та державні фінанси, а скорочення числа працівників означає, що кожному з них доведеться створювати більше економічної цінності. Є і потенційні переваги – менший тиск на житло та інфраструктуру, можливість більше інвестувати в кожну дитину й послаблення екологічного навантаження. В Україні, до слова, демографічна криза має власну динаміку: «Главком» писав, що частка молоді в населенні країни до 2050 року може скоротитися до 6,6%.
Головне питання залишається відкритим – чи повернеться народжуваність до рівня заміщення природним шляхом. «Ніщо в економіці не підштовхує народжуваність назад до рівня заміщення», – зазначають автори.
Нагадаємо, за прогнозом ООН, населення України до 2100 року значно скоротиться – з нинішніх 37 млн до 15,3 млн осіб.
