Представники деяких країн НАТО говорять про ймовірність особливого процесу вступу України в альянс, можливо за зразком Фінляндії та Швеції, визнаючи при цьому, що не можуть обіцяти запрошення українців до членства під час активної фази війни. Союзники ведуть активні консультації, готуючись до саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня, де Київ очікує позитивної відповіді на подану Україною у вересні минулого року заявку про вступ у вигляді того, що українці називають конкретним планом набуття членства після завершення активної фази війни з Росією. «Ми не просимо рішення про членство України. Ми розуміємо, що остаточний вступ України в НАТО може бути лише після перемоги України, нашої спільної перемоги. Але ми просимо початку процедури», – сказав чільний радник українського президента Ігор Жовква в інтерв’ю агенції Reuters 29 червня. Більшість держав центральної і східної Європи стали членами НАТО після так званих Планів для набуття членства (ПДЧ), які альянс називає «програмами порад, допомоги і практичної підтримки… країн, які хочуть вступити до альянсу». Зокрема через ПДЧ пройшли країни Балтії, Румунія, Словаччина і Словенія, які стали членами НАТО 2004 року, а згодом також низка балканських держав. Зокрема участь Чорногорії в ПДЧ тривала майже 8 років до того, як вона вступила в НАТО 2017 року, а для Північної Македонії втілення плану тривало майже два десятиліття – з 1999 до 2020 року. Але найновіша країна НАТО – Фінляндія, офіційно стала 31-м членом альянсу 4 квітня 2023 року менш ніж через рік після подання заявки на вступ 18 травня 2022 року. Таким же порівняно швидким шляхом в НАТО йде і Швеція, яка очікує завершення ратифікації (залишилися Туреччина й Угорщина) протоколів про її вступ, що були підписані всіма державами альянсу у липні 2022 року. Ігор Жовква підкреслив, що у Києві вважають, що Україна «заслуговує такої ж відповіді від союзників цього разу у Вільнюсі». Фінляндія та Швеція не мали з НАТО ПДЧ, бо до російського вторгнення в Україну дотримувалися політики військової позаблоковості. Але обидві країни з 1994 року були учасницями програми НАТО Партнерство заради миру і мали статус спеціальних партнерів альянсу, беручи участь в операціях НАТО в Афганістані, Косово й Іраку. Україна також з 1994 року була учасницею програми Партнерство заради миру та низки інших спеціальних програм співпраці і брала участь в міжнародних операціях альянсу. Українські керівники подали заявку на членство в НАТО у вересні 2022 року, але не відміну від Фінляндії та Швеції у відповідь не отримали запрошення. Представники країн альянсу дали зрозуміти, що вважають неможливим приєднання України поки вона перебуває у стані війни, хоча підтвердили, що правила організації передбачають право вступу нових членів і підтвердили, що Україна може скористатися тим правом, а також ранішими обіцянками альянсу про українське членство. Британський міністр оборони Бен Воллес 29 червня сказав, що Лондон вважає за потрібне дотримуватися обіцянки, яку Україна отримала ще на саміті альянсу у Бухаресті 2008 року, і припустив, що НАТО може оминути ПДЧ з Україною. «Я вважаю, що нам треба абсолютно розглянути оминання Плану з набуття членства», – сказав міністр, називаючи українську армію «найдосвідченішою» з поміж країн Європи. Міністр зауважив, що зараз не можна гарантувати згоду щодо України усіх членів НАТО на саміті у Вільнюсі, але додав: «Ми можемо зняти деякі перешкоди для України, щоб, коли це закінчиться, Україна рухалася до більших гарантій безпеки і більшої підтримки».
На Херсонщині за добу через російські удари загинули троє людей
Війська РФ упродовж минулої доби обстріляли 28 населених пунктів на Херсонщині, унаслідок чого три людини загинули та ще одна дістала поранення. Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив начальник...
Read moreDetails
