Діамант давно вважається одним із найстабільніших і найтвердіших матеріалів на Землі. Але вчені з Гонконзького університету знайшли в ньому властивість, якої раніше не очікували: надтонка діамантова мембрана здатна виробляти електричний сигнал під час деформації.
Протягом понад століття діамант вважали неп’єзоелектричним матеріалом. Тобто передбачалося, що при згинанні він не створює електричної напруги. Дослідники вирішили перевірити, чи зміниться ситуація, якщо зробити його надзвичайно тонким.
Для експерименту вони створили гнучку мембрану з полікристалічного діаманта. Коли матеріал згинали, прилади стабільно фіксували появу напруги. Серія повторних випробувань підтвердила, що сигнал не був випадковим і не виникав через тертя чи вплив навколишнього середовища.
Виявилося, що ключову роль можуть відігравати межі між окремими кристалічними зернами. Під час згинання в цих ділянках накопичується поляризація електричних зарядів, через що між поверхнями мембрани виникає різниця потенціалів.
Відкриття може мати цілком практичне застосування. Діамант відзначається високою міцністю, хімічною стабільністю та біосумісністю, тому такі мембрани потенційно можна використовувати у медичних імплантах, мікроскопічних сенсорах і автономних джерелах живлення.
Іншими словами, діамант може виявитися не лише надзвичайно міцним матеріалом, а й компонентом крихітних електричних систем, здатних отримувати енергію безпосередньо з механічного руху чи деформації.
