Деякі риби у Великих озерах Північної Америки можуть бути старшими за самі Сполучені Штати. Нове дослідження припускає, що озерний осетер здатен жити понад чотири століття, а окремі самиці теоретично можуть досягати віку близько 427 років.
Якщо ця оцінка правильна, перед нами один із найдовговічніших хребетних тварин на планеті. Але є важливий нюанс: вчені не спіймали рибу, якій виповнилося 427 років. Це статистична оцінка, отримана з багаторічних спостережень за ростом риби. І саме тут починається найцікавіша частина історії.
Кільця більше не допомагають
Вік риб зазвичай визначають приблизно так само, як вік дерева — за кільцями росту. Для цього дослідники аналізують тверді структури, наприклад кісточки у внутрішньому вусі або елементи плавців. Кожен рік залишає новий шар, і за кількістю кілець можна оцінити вік тварини.
Але озерний осетер виявився занадто довгоживучим для такого методу. Риба росте дуже повільно, а з віком цей процес ще більше сповільнюється. Кільця стають надзвичайно тонкими та щільно прилягають одне до одного. У якийсь момент розібрати їх просто неможливо. Тому дослідники вирішили не рахувати кільця, а порахувати сам час.
Як вчені отримали цифру 427 років
Команда з департаментів природних ресурсів Мічигану та Вісконсину, а також університетів Мічигану, взяла багаторічні дані про п’ять популяцій озерного осетра. Риб ловили, вимірювали, визначали їхню стать, встановлювали мітки та випускали назад у воду. Через роки дослідники знову поверталися до цих водойм і ловили частину тих самих особин.
Так вчені могли побачити, наскільки риба виросла за певний проміжок часу. Знаючи швидкість росту, можна розрахувати, скільки часу типовій рибі потрібно, щоб досягти певного розміру. Результат виявився несподіваним.
Для самців оцінка довголіття склала приблизно 90–279 років, а для самиць — 99–427 років. Попередній рекорд для озерного осетра становив 152 роки. За новою моделлю це може виявитися не старістю, а лише приблизно серединою життя такої риби.
Майже як гренландська акула
Якщо верхня межа нової оцінки хоча б приблизно відповідає реальності, озерний осетер наближається до рекордсмена серед довгоживучих хребетних — гренландської акули. Її вік оцінюють приблизно в 272–512 років. Тобто невелика на вигляд різниця між «дуже старою рибою» та «рибою, яка жила ще до появи сучасної держави» тут може бути цілком реальною. Сам озерний осетер належить до надзвичайно давньої групи риб, яка існує ще з ранньої юри — приблизно 200 мільйонів років. Саме тому осетрів часто називають «живими викопними».
Їхній секрет — майже ніхто не помирає
Щоб тварина могла накопичувати вік у сотні років, одного повільного старіння недостатньо. Їй потрібно ще й дуже рідко гинути. За оцінками дослідників, щорічна ймовірність виживання озерного осетра становить приблизно 96–98%. Тобто переважна більшість риб доживає від одного року до наступного.
Для багатьох прісноводних риб цей показник значно нижчий. Саме така надзвичайно висока виживаність і дозволяє осетрам потенційно накопичувати десятиліття, а можливо, й століття життя.
Але є величезна проблема
Чим довше живе тварина і чим повільніше вона розмножується, тим складніше відновити її популяцію після масової загибелі.
І тут озерний осетер опинився в дуже невигідному становищі. За оцінками дослідників, від історичної чисельності осетра у Великих озерах залишилося менше 1%. Риболовля, греблі та інші зміни середовища існування протягом десятиліть сильно скоротили популяції.
Для риби, яка потребує десятиліть, щоб дозріти, це особливо небезпечно. Люди можуть знищити покоління осетрів за відносно короткий час, тоді як природі можуть знадобитися століття, щоб повернути популяцію до колишнього стану.
427 років — не остаточний рекорд
Тут варто ще раз повернутися до головної цифри. 427 років — це не доведений вік конкретної риби. Дослідники отримали його математично, використовуючи дані про ріст і виживання популяцій. Модель також припускає, що закономірності росту продовжуються у віці, який дослідники безпосередньо не могли перевірити.
Тому верхня межа має значну невизначеність. А ось нижні значення вже самі по собі вражають: навіть 90 років для самця та 99 років для самиці — це надзвичайно довгий термін для прісноводної риби.
Риба, яка переживає покоління людей
Нове дослідження змінює не лише цифру в таблиці рекордів. Якщо озерний осетер справді може жити століттями, його потрібно зовсім інакше захищати. Популяція такої тварини не здатна швидко відновитися після втрат, тому природоохоронні програми мають працювати не роками, а десятиліттями.
І тут багаторічне маркування риби виявилося не просто способом стежити за популяцією. Саме ці спостереження дозволили вченим зрозуміти, наскільки незвичайною може бути ця істота.
Можливо, у Великих озерах просто зараз плавають осетри, які народилися задовго до того, як на карті з’явилися Сполучені Штати. І якщо нова оцінка підтвердиться, ми лише починаємо усвідомлювати, наскільки довго насправді може жити цей «живий динозавр». Дослідження було опубліковано у квітні в журналі Journal of Fish Biology і переписує цифру, яка не піддавалася сумніву протягом десятиліть.
