У скільки бізнесам обійдеться власна протиповітряна оборона?
Росія дедалі більше атакує українські бізнеси. Приватна ППО – це відповідь, яка має суттєво посилити захист підприємств від ворожих дронів. Втім, публічно відомо лише про кілька успішних кейсів. То наскільки реальні перспективи її розвитку?
РБК-Україна поговорило з представником компанії "Дикі Шершні" про розвиток приватної ППО, її ефективність та перспективи розвитку.
Головне:
- Основне завдання приватної ППО – захищати визначений периметр. Для цього можуть використовувати радари та різні види озброєння.
- Ідеальна приватна ППО, яку бізнес може реалізувати вже сьогодні – це комбінація трьох ключових компонентів. Мова про дрони-перехоплювачі, турелі та системи РЕБ.
- Бізнес має альтернативу приватній ППО, що працює. Це підтримка військових, зокрема шляхом фінансування регулярних підрозділів перехоплювачів.
- Приватна ППО не може діяти окремо від державної системи: локації позицій узгоджуються з командуванням, а підрозділ виконує завдання Повітряних сил у межах безпеки регіону, а не точкового захисту окремого підприємства.
Шлях до створення та задачі
– Як прийшла ідея створити приватну ППО?
– Фактично, "Дикі Шершні" створили власну "приватну ППО" ще до того, як в Україні зʼявилося таке офіційне поняття. Коли ми два роки тому розробляли перехоплювач Sting, то зрозуміли, що наші пілоти мають тестувати його разом з військовими.
Тому ми створили групу "Нічні Шершні". Спочатку вони тестували перші перехоплювачі у бойових умовах. А коли Sting почав показувати результати, зʼявилася велика потреба у навчанні військових пілотів. Тому "Нічні Шершні" стали групою інструкторів, а згодом перетворилися на навчальний центр.
Тому до моменту, коли Кабмін офіційно затвердив експериментальний проект про створення приватної ППО, у нас вона вже фактично була. Не існувало лише механізму, щоб оформити це юридично.
Фото: мобільна вогнева группа прикриває небо (Getty Images)
– Які ключові задачі приватної ППО – це стеження за повітряними цілями, РЕБ, чи їх знищення?
– Зазвичай, основне завдання приватної ППО – захищати визначений периметр. Але ми компанія, яка займається виробництвом дронів, зокрема – перехоплювачів. І ми хочемо бути максимально інтегровані в процес знищення ворожих цілей.
Тобто ми йдемо тим шляхом, де маємо найбільшу експертизу і можемо максимально ефективно використати наші розробки і ресурси – це люди, транспорт, обладнання, дрони та облаштовані позиції. Увесь інформаційний та вогневий каркас забезпечують військові. ЗСУ надають радарне поле та координати цілей, оскільки приватний сектор не має доступу до таких технологій.
Саме тому ми працюємо виключно в межах єдиної інтегрованої системи ППО. Для нас це не комерційна послуга, а досвід реального бойового застосування. Ми збираємо та аналізуємо ці дані, щоб вдосконалювати наші технології.
Що входить до приватної ППО
– Про які засоби знищення йде мова – дрони-перехоплювачі, турелі, ПЗРК?
– Ідеальна приватна ППО, яку бізнес може реалізувати вже сьогодні, – це комбінація трьох компонентів: дронів, турелей та систем РЕБ.
Звісно, якщо якась компанія якимось чином зможе придбати дефіцитні ПЗРК, або навіть комплекс Patriot для захисту власних об'єктів – це було б найкращим рішенням, а сам бізнес став би найпривабливішим роботодавцем у регіоні. Проте в реальних умовах дрони, турелі та РЕБ – це максимум, наближений до ідеалу.
Економічний сенс інвестувати у таку технологічну комбінацію може бути у великих холдингів. Так, це дорого. Але це дешевше, ніж наслідки від прильоту одного "Шахеда", який може знищити об'єкт вартістю 50 млн доларів разом із продукцією на аналогічну суму. При цьому гарантій безпеки на 100% ніхто не дасть, але бізнес розуміє, що діяти необхідно.
Фото: комплекс Patriot та німецький військовий (Getty Images)
– ППО є ешелонованою, вона має кілька рівнів. Приватна ППО – не виключення?
– Якщо бізнес прагне підвищити свої шанси на виживання, потрібно будувати кілька ешелонів оборони. Ближнім ешелоном (безпосередньо біля інфраструктури) мають стати автоматизовані турелі. А першим, дальнім ешелоном – дрони.
Не можна просто посадити операторів БпЛА біля паркану заводу чи термінала й чекати. Перехоплення має відбуватися на відстані 30-50 кілометрів від цілі. Якщо уявити це у вигляді захисного кільця з радіусом у 35 кілометрів, стає зрозумілим масштаб завдання.
Тому для приватних компаній існує два раціональні шляхи: інвестувати локально у вогневі турелі (об'єктову ППО) та купувати дрони для військових, фінансуючи регулярні підрозділи перехоплювачів, або ж будувати власну масштабну приватну систему ППО. Але розгортання останньої – це мільйони доларів, де найбільші витрати припадуть саме на початковий етап.
При цьому важливо памʼятати, що приватна ППО – це компонент загальної системи протиповітряної оборони. Вона не може існувати окремо, адже діяти автономно в нашому повітряному просторі просто неможливо.
А взаємодія з військовими – це завжди компроміс. Бізнес не може самовільно обрати точку на карті й розгорнути там сили. Локації оборонних позицій узгоджуються з командуванням. Підприємство пропонує захистити конкретний об'єкт, а військові аналізують: чи вільна ця зона, чи не заважатиме це роботі армійської авіації і чи вписується це в загальний план оборони.
Фото: мобільна вогнева група на захисті від ворожих дронів (Віталій Носач, РБК-Україна)
– Наскільки зростає захищеність конкретного об'єкта з розвитком ППО?
– Створення локального захисту дійсно збільшує шанси на збиття ворожих цілей, але стовідсоткової гарантії ніхто не дає. Все залежить від готовності компанії інвестувати у власну ППО та захист об’єктів. Це не просто встановлення сигналізації, камер спостереження чи протипожежної системи. Усе набагато складніше.
На словах концепція "приватної ППО" звучить дуже модно й привабливо, але на практиці це надскладний процес, адже раніше бізнес нічим подібним не займався. Доводиться робити те, чого ніхто й ніколи не робив.
Якщо створювати лише локальні поодинокі елементи, шанси на успіх мінімальні. Навряд чи можна захистити, наприклад, великий термінал на всі 100%. Захистити його на 20% – реалістично, але вартість цих відсотків буде колосальною.
Можливо, набагато простіше й ефективніше задонатити ці кошти військовим – саме тому підрозділу ППО, який уже прикриває ваш об'єкт. Збільшити їхні спроможності раціональніше, ніж будувати щось із нуля. Адже якщо на об'єкт летить 10 "Шахедів", девʼять із яких збивають, а один усе ж долітає і руйнує все – приватна ініціатива не врятує.
Читайте також: Уряд хоче скоротити бронювання в ОПК до 85%: як реагують у галузі
Хто працює в приватній ППО
– Якщо ви не продаватимете послугу, то в чому різниця у порівнянні з "армійською" ППО?
– Якщо ми не плануємо продавати послуги комерційної ППО, то в чому тоді сенс? Це захист держави. У нас є дрони і є люди, які вміють ними керувати. Державі зараз критично необхідні такі спроможності, а у нас є відповідна експертиза. Маючи такі ресурси, ми не можемо їх не використовувати.
До того ж, половина складу нашого підрозділу приватної ППО – це ветерани, які вже звільнені з військової служби за станом здоров’я, але хочуть продовжувати приносити реальний результат для захисту країни.
Водночас це насамперед інструктори, які щомісяця безкоштовно навчають сотні військовослужбовців. Тому у нас не лінійна модель "приватної ППО". Наш формат – це навчальний центр та підрозділ ППО в одному цілому.
– Чи можуть бізнеси домовлятися про вашу роботу на їхніх обʼєктах?
Іноді підприємства пропонують надати свої території для розміщення наших локацій чи пунктів дистанційного запуску дронів. Вони розглядають це як донат чи взаємовигідну співпрацю: бізнес дає майданчик під охороною, а натомість розраховує на захист свого об'єкта.
Чи підвищує це загальні шанси на безпеку? Так. Але тут виникає серйозний конфлікт інтересів. Комерційний сектор часто сприймає "приватну ППО" як звичайну послугу: якщо ти заплатив або надав ресурси, то маєш отримати 100% гарантований результат. Проте в реаліях протиповітряної оборони такого не буває.
Саме тому ми не продаємо цю послугу – бізнес часто не готовий до військової реальності. Якщо компанія хоче надати свій майданчик під наші споти – ми готові розглянути таку можливість. Проте ми працюємо виключно під керівництвом Повітряних сил ЗСУ і виконуємо завдання в межах загальної безпеки регіону, а не точкового захисту конкретного підприємства.
Наприклад, якщо наш екіпаж базується біля зернового елеватора, але штаб дає команду перехопити "Шахед", що летить на сусідню нафтобазу, – дрони полетять рятувати нафтобазу. Ми не можемо відповісти: "Вибачте, нам заплатив елеватор, тому ми чекатимемо, поки прилетить саме сюди". Це так не працює.
– Чи можуть долучатися цивільні до приватної ППО?
– Так, цивільні громадяни можуть долучитися до нашої команди як офіційні працівники. Наприклад, невдовзі ми відкриємо набір споттерів. Це людина, яка відповідає за підготовку перехоплювача безпосередньо на позиції: заряджає акумулятори, транспортує дрон до місця пуску.
Але це непросто: це робота з вибухівкою у складних умовах, постійні нічні зміни у будь-яку погоду, у мороз чи дощ, позиція споттера може стати ціллю для ворожих "Шахедів" чи інших засобів ураження ворога.
Тому робота не з легких, але ми пропонуємо гідну заробітну плату. Готові навчати людей з нуля, проте першочергово зацікавлені в кандидатах із досвідом. Життєвий досвід показує, що іноді навіть досвідчені люди не здатні працювати в системі, тому відбір буде доволі жорстким, ми ретельно відбираємо кандидатів.
– Наскільки поширена практика приватної ППО серед підрозділів?
– Дозволів на створення приватних підрозділів ППО держава видала доволі багато, але відомо лише про декілька успішних кейсів.
Ймовірно, більшість проектів зараз перебувають на етапі зародження та формування. Деякі новостворені підрозділи приватного ППО звертаються до нас, щоб придбати дрони, наземні станції чи навчити своїх фахівців. Тобто вони тільки формуються. Загалом створення компонентів приватної ППО – це тривалий і дорогий процес, який багато хто кидає на півдорозі.
– Чи є вже якісь вагомі результати приватної ППО в Україні?
– Наразі публічно відомо лише про кілька успішних прикладів створення приватної ППО, переважно це великі державні та приватні корпорації, які мають фінансову спроможність вкладати в це кошти.
Їхні підрозділи справді збивають ворожі цілі. Проте це не масове явище, що вимірюється сотнями випадків на місяць. Поки що це поодинокі приклади успішної ініціативи, де є реальний результат, хоча глобально на загальну картину він не впливає.
Наш підрозділ не надає послуг захисту окремих об’єктів, але працює системно та з регулярними результатами. На рахунку "Нічних Шершнів" вже понад 60 збитих цілей. На загальному фоні це дає підстави стверджувати, що зараз це найуспішніший підрозділ приватної ППО в Україні.
Щойно ми вийдемо на серійне виробництво перехоплювачів реактивних безпілотників (зокрема Sting S), ця ефективність зросте в рази. У перспективі, якщо ми побачимо реальну дієвість, ми будемо масштабувати власну мережу ППО настільки, наскільки вистачить ресурсів.
Читайте також: Чи залишиться Україна без супутникового звʼязку: інтервʼю з постачальником Starlink в Україні
