Фото: Генштаб ЗСУ Проблема значною мірою пов'язана зі зміною характеру бойових дій.
Українські медики почали застосовувати нову процедуру обробки поранених бійців перед доправленням до лікарень. Вона має зменшити поширення бактерій, стійких до антибіотиків, які потрапляють у рани разом із ґрунтом та уламками після вибухів дронів. За оцінками, з такими інфекціями стикаються 30-40% військових, яких доставляють до медичних закладів.
Про нову ініціативу повідомляє The New York Times.
Проблема значною мірою пов'язана зі зміною характеру бойових дій. Через масове застосування дронів евакуація поранених може затягуватися на дні, тижні, а іноді й місяці. У цей час бактерії проникають глибоко в тканини та кістки, спричиняючи інфекції, які складно лікувати навіть найсильнішими антибіотиками.
За даними видання, такі мікроорганізми становлять небезпеку не лише для самих військових. Після потрапляння до цивільних лікарень вони можуть поширюватися серед інших пацієнтів, зокрема людей із пневмонією або тих, хто потребує хірургічного втручання.
Ініціативу зі знезараження запропонувала Гейлі Юрен – клінічна фармакологиня та фахівчиня з медицини катастроф, яка працює в Україні. Вона звернула увагу, що ситуація нагадує наслідки біологічної атаки: лікарні мають відповідні протоколи для таких випадків, тож їх можна адаптувати до умов війни.
Юрен заручилася підтримкою головного хірурга України, Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров'я. Проєкт розпочали у вересні поблизу однієї з лікарень у центральній частині країни.
Як працює нова система
Перед госпіталізацією поранених доправляють до спеціальної зони, де знімають забруднений одяг і використані пов'язки, видаляють встановлені раніше внутрішньовенні катетери, очищують шкіру та рани теплою водою й антисептичними засобами. Після цього військових переміщують до стерильної зони.
Раніше поранених часто доставляли безпосередньо до лікарень у тому самому одязі та пов'язках, у яких вони перебували під час евакуації. На них могли залишатися небезпечні бактерії, здатні поширюватися в медичному закладі.
Підготовку до експерименту проводили ще в червні в Польщі. Протягом чотирьох днів українські медики разом із представниками сил спеціальних операцій США, Польщі та Бельгії відпрацьовували процедуру в спеціальному приміщенні, яке учасники назвали "автомийкою".
Приблизно через місяць після офіційного запуску програми медики вже обробили близько 150 поранених у спеціальному наметі на сході України.
Чому інфекції настільки небезпечні
Однією з головних причин ускладнень є тривала евакуація. Через загрозу дронів військові можуть довго залишатися в окопах і лісосмугах, втрачаючи кров і не отримуючи достатнього харчування. Це послаблює організм і знижує його здатність боротися з інфекціями.
Так звана "золота година" військової медицини – можливість доправити пораненого до хірурга протягом 60 хвилин – через умови сучасної війни часто стає недосяжною. До того ж уже за вісім годин бактерії можуть утворювати на ранах біоплівки, які захищають їх від антибіотиків і ускладнюють очищення.
Медикам під час евакуації нерідко бракує води, антисептиків і діагностичного обладнання. Через це вони змушені застосовувати потужні антибіотики, що додатково сприяє поширенню стійких до препаратів бактерій.
Коли інфекція дістається кісток, лікування стає особливо складним. У разі відмирання кісткової тканини антибіотики майже не можуть до неї потрапити через відсутність кровопостачання. Іноді єдиним способом зупинити поширення інфекції залишається ампутація.
Хірург Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова Євген Філоненко розповів, що таким пацієнтам часто потрібні масштабні операції з видалення всіх уражених тканин.
Про складність лікування свідчить і досвід американських фахівців. Лікар Пенсильванського університету Пі Джей Бреннан, який разом із колегами дистанційно консультує українських медиків, зазначив, що траплялися випадки, коли для пацієнта не вдавалося знайти жодного ефективного препарату.
Додатковою перешкодою залишається нестача лабораторій. Зразки доводиться надсилати до інших медичних закладів, а результати аналізів іноді надходять лише через кілька тижнів. За цей час склад інфекції може змінитися.
Як перевіряють ефективність процедури
Медична команда бере мазки у військових одразу після прибуття, а потім повторює аналізи на другий і п'ятий день. Також фахівці стежать за пульсом і температурою, а кожні два дні перевіряють кров, щоб вчасно виявити ознаки сепсису – небезпечної для життя реакції організму на інфекцію.
За словами Юрен, перші результати обнадіюють, хоча отримання лабораторних даних іноді затягується. Вона також звернула увагу на психологічний ефект: після очищення поранені кажуть, що знову відчувають себе людьми.
"Наче ми змиваємо з них війну", – пояснила фахівчиня.
Після перших результатів дослідники планують облаштувати пункти знезараження ще біля двох лікарень. У перспективі вони хочуть перенести профілактику інфекцій на якомога ранніший етап – безпосередньо після поранення.
Американські фахівці вважають, що український досвід може стати корисним і для інших країн. Зокрема, поширення стійких до антибіотиків бактерій загрожує не лише українській системі охорони здоров'я, а й лікарням у сусідніх державах Європи, де також лікують поранених військових.
