Європейське видання Politico пише, що Конституційний трибунал опинився в центрі політичного протистояння в Польщі напередодні парламентських виборів 2027 року. Уряд Дональда Туска вважає боротьбу за реформування суду необхідною для відновлення верховенства права та дотримання європейських стандартів. Натомість президент Кароль Навроцький і партія "Право і справедливість" (PiS) називають дії уряду спробою державного перевороту. Як зауважує видання, криза вже зближує різні праві сили, попри їхні ідеологічні суперечності, але водночас може мобілізувати й прихильників Туска, незадоволених повільним просуванням судових реформ.
Уряд прем’єр-міністра Дональда Туска називає протистояння навколо Конституційного трибуналу боротьбою за відновлення верховенства права, а його опоненти – спробою державного перевороту, пише Politico.
За описом видання, боротьба за політичне майбутнє Польщі розгортається біля кремового палацу в центрі Варшави, оточеного поліцейськими та протестувальниками. Саме в цій будівлі розташований Конституційний трибунал країни.
Проєвропейський прем’єр-міністр Дональд Туск прагне скасувати зміни в роботі Конституційного трибуналу, запроваджені попереднім урядом націоналістичної партії "Право і справедливість" (PiS). Натомість президент Кароль Навроцький намагається залишити керівництво трибуналом у руках суддів, пов’язаних із PiS, навіть фізично втручаючись у протистояння.
Уряд наполягає, що трибунал потрібно реформувати, аби відновити верховенство права та забезпечити відповідність суду стандартам ЄС щодо незалежності й неупередженості. Прихильники Навроцького, зі свого боку, звинувачують Туска в підтримці державного перевороту.
Як пише Politico, протистояння може сягнути кульмінації у вівторок, коли вісім суддів, підтримуваних парламентською коаліцією Туска, планують зібратися, щоб затвердити бюджет трибуналу та розглянути питання про дисциплінарне провадження щодо голови суду Богдана Свєнчковського і його заступника Бартломея Соханського.
Для кворуму необхідна присутність 10 із 15 суддів. Отже, вісімці потрібно забезпечити присутність щонайменше двох суддів, призначених за попереднього уряду PiS, який перебував при владі у 2015–2023 роках.
Як зазначає видання, боротьба за контроль над трибуналом допомагає згуртувати праві опозиційні партії напередодні парламентських виборів 2027 року.
Серед учасників протесту проти уряду Туска біля трибуналу були співзасновник PiS Ярослав Качинський та Гжегож Браун – ультраправий прихильник виходу Польщі з ЄС (Polexit) і антисеміт, з яким Качинський раніше виключав можливість спільного урядування. Цього разу політики зробили селфі. На мітингу також були інші лідери правих сил, зокрема колишній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і лібертаріанець Славомір Менцен.
"Між нашими програмами чимало відмінностей. Але усунення уряду прем’єр-міністра Туска – це наша фундаментальна спільна мета", – заявила Politico Анна Брилка, віцепрезидентка партії "Конфедерація", одним із лідерів якої є Менцен.
"Громадянська коаліція" Туска лідирує в агрегаторі опитувань Politico, однак її менші партнери по коаліції ризикують не потрапити до наступного складу парламенту. Це може відкрити шлях до влади PiS та іншим правим партіям – якщо їхні лідери зможуть домовитися між собою.
Водночас, зауважує видання, масштаб кризи може згуртувати й прихильників Туска, розчарованих тим, що його уряд не зміг швидко відновити верховенство права.
"Ці вибори матимуть вирішальне значення для польської демократії. Якби [права] коаліція прийшла до влади, її представники ліквідували б незалежні інституції, здатні притягати їх до відповідальності, і вивели б Польщу з Європейського Союзу – про це вони говорили відкрито", – заявив Politico Борис Будка, депутат Європарламенту від "Громадянської коаліції" та колишній міністр юстиції.
Минулого тижня Качинський допустив можливість Polexit – виходу Польщі з Європейського Союзу.
"Криза справді дає обом сторонам можливість певною мірою згуртуватися навколо одного чи іншого табору", – зазначив Бен Стенлі, політолог Університету SWPS у Варшаві.
Як виникла криза навколо трибуналу
Корені нинішнього протистояння сягають подій понад десятирічної давності, нагадує Politico.
У жовтні 2015 року парламентська більшість на чолі з "Громадянською платформою" обрала п’ятьох суддів Конституційного трибуналу: трьох на посади суддів, повноваження яких завершувалися 6 листопада. Так вона намагалася випередити PiS, яка лідирувала в опитуваннях і зрештою перемогла на виборах.
Згодом трибунал визнав призначення двох додаткових суддів неправомірним. Однак нова парламентська більшість PiS пішла далі: оголосила всі п’ять призначень недійсними і обрала п’ятьох інших суддів, яких привів до присяги президент Анджей Дуда, пов’язаний із PiS.
Це поставило під сумнів легітимність трьох нових суддів, які посіли місця законно обраних попередників.
"Незалежний Конституційний трибунал – це перешкода для авторитарного правління. Саме тому Качинський у 2015 році почав демонтаж судової системи з атаки на трибунал. Якби він повернувся до влади, то зробив би те саме", – заявив Будка.
Упродовж наступних восьми років PiS змінювала склад і правила роботи трибуналу через спірні призначення суддів, зміни керівництва та процедурні обмеження. У грудні 2025 року найвищий суд ЄС постановив, що через порушення під час призначень десятирічної давності трибунал не відповідає стандартам незалежного й неупередженого суду.
Туск повернувся до влади у 2023 році, пообіцявши відновити верховенство права. Однак, як пише видання, його зусилля блокували президенти Анджей Дуда та Кароль Навроцький, який переміг на виборах 2025 року за підтримки PiS.
Безпосереднім приводом для нинішнього загострення стало рішення Навроцького на власний розсуд вирішувати, кого з восьми обраних парламентом суддів він приведе до присяги. Критики президента вважають це грубим порушенням Конституції.
Голова трибуналу Богдан Свєнчковський відмовився допустити нових суддів до будівлі.
У п’ятницю Анна Корвін-Пйотровська, як суддя з найбільшим стажем роботи в трибуналі, відсторонила Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.
Навроцький перервав офіційний візит до Сенегалу: у п’ятницю його літак розвернувся над Іспанією та повернувся до Варшави. У суботу близько першої години ночі президент прибув до трибуналу. На відео видно, як він силоміць прокладає собі шлях повз Корвін-Пйотровську. Водночас представники президента стверджують, що саме вона та інші судді незаконно вступили з ним у фізичний контакт.
Свєнчковський заявив, що щодня приходитиме до воріт трибуналу й вимагатиме допуску до будівлі. Він наполягає, що залишається головою суду, та не визнає повноважень суддів, які намагаються перебрати контроль над установою.
"Розв’язати конфлікт просто, і це можливо без змін до Конституції", – написав Туск у понеділок. За його словами, Навроцький має визнати суддів, законно обраних парламентом, і дозволити їм розпочати роботу в трибуналі, як того вимагає Конституція.
Туск також звинуватив Навроцького в тому, що той обрав шлях конфронтації, який може дорого коштувати Польщі. Прем’єр додав, що демократична держава не поступиться насильству, незалежно від того, "наскільки потужними є зовнішні сили", що підтримують PiS та ультраправих.
Як зауважує Politico, праві партії сподіваються використати кризу для усунення Туска від влади.
"Рішення дуже просте. Ви подаєте у відставку, президент призначає нові вибори, і народ вирішує… Ви нас не залякаєте, і ми не відступимо", – відповів заступник голови PiS Пшемислав Чарнек.
Збігнєв Богуцький, керівник канцелярії Навроцького, у понеділок назвав конфлікт "битвою за польську демократію".
На думку політолога Бена Стенлі, боротьба за контроль над трибуналом здатна лише тимчасово об’єднати праві партії. "Почав формуватися наратив, що саме зараз настав момент, коли всі мають згуртуватися навколо Навроцького та PiS, але до наступних виборів ще дуже багато часу", – зазначив він. "А це партії, які багато в чому ідеологічно навіть різнорідніші, ніж партії нинішньої урядової коаліції".
Коментар iPress: 3 листопада загальні збори Конституційного трибуналу відбулися за участю восьми суддів. Вони визнали, що цього достатньо для кворуму, оскільки, за їхньою позицією, право брати участь у засіданні мали лише 12 із 15 суддів. Учасники ухвалили проєкт бюджету трибуналу на 2027 рік і визначили склади для розгляду дисциплінарних справ щодо Богдана Свєнчковського та Бартломея Соханського. Правомірність засідання та ухвалених рішень залишається спірною.
Джерело: Politico
