Понтони замість мостів і тунель у перспективі: як Київ готує альтернативні переправи через Дніпро.
У Києві розпочали роботи зі створення альтернативних переправ через Дніпро, які мають допомогти зберегти транспортне сполучення між лівим і правим берегами столиці у разі пошкодження основних мостів. Перші резервні об'єкти планують запустити на початку 2027 року. Серед можливих інженерних рішень — понтонні конструкції, насипні дамби та швидкоспоруджувані бетонні мости. У перспективі також розглядають будівництво тунелю під річкою.
Питання додаткових маршрутів стало особливо актуальним після серії російських атак на мостову інфраструктуру столиці. Зокрема, внаслідок удару 27 жовтня був пошкоджений Південний міст, зокрема його автомобільна частина, конструкції метрополітену та інженерні комунікації. Це знову привернуло увагу до вразливості транспортного сполучення між двома берегами Дніпра.
Які переправи планують облаштувати в Києві, скільки грошей на це можуть спрямувати, коли запрацюють перші об'єкти та чи зможуть вони замінити звичайні мости — з'ясовуємо.
Скільки альтернативних переправ планують побудувати
15 жовтня 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову №1295, якою затвердив експериментальний проєкт із будівництва комбінованих водних переправ та під'їзних шляхів до них. Він передбачає створення резервних маршрутів у Києві та низці інших областей України.
Загалом у межах проєкту планують облаштувати 21 мостову переправу. Водночас ця кількість стосується всієї країни, а не лише столиці.
До реалізації програми залучені Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, Агентство відновлення, Міністерство оборони, військові, місцеві органи влади та «Укрзалізниця».
30 жовтня міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Верховній Раді, що роботи в Києві вже розпочалися. Перші альтернативні переправи планують ввести в експлуатацію на початку 2027 року.
"Роботи в Києві вже розпочато. Перші мости запрацюють на початку року", – зазначив Микола Калашник.
За словами міністра, необхідність такого рішення пов'язана із системними російськими атаками на мостову інфраструктуру, які можуть порушувати транспортне сполучення та логістику українських міст.
Водночас точну кількість переправ, які облаштують безпосередньо в Києві, поки не назвали.
Понтонні мости та насипні дамби: як працюватимуть нові переправи
Одним із першочергових рішень для столиці є облаштування комбінованих переправ із насипних дамб і понтонних конструкцій. Такий варіант має дозволити відносно швидко організувати резервне сполучення через Дніпро без будівництва повноцінного капітального мосту.
Понтонна переправа складається з окремих плавучих секцій, які з'єднують між собою та закріплюють на воді. Вони утворюють конструкцію, якою за відповідних технічних умов може пересуватися транспорт.
Насипна дамба забезпечує під'їзд до такої переправи з берега. Разом ці елементи формують тимчасовий маршрут між двома берегами.
Про такий варіант на початку жовтня розповідав Микола Калашник в інтерв'ю Суспільному. За його словами, облаштування окремих переправ може тривати до трьох місяців. Тоді ж міністр зазначав, що вони мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.
За оцінкою Калашника, щодня між лівим і правим берегами Києва мостами пересуваються близько 600 тисяч автомобілів. Тому одним із завдань проєкту є збереження транспортного сполучення навіть у разі пошкодження основних переправ.
Однак заявлений показник у 50% є цільовим орієнтиром, озвученим міністром, а не підтвердженою фактичною пропускною здатністю вже збудованих об'єктів.
Хто фінансуватиме будівництво та скільки грошей потрібно
Питання фінансування альтернативних переправ у Києві обговорювали на Раді оборони столиці 27 жовтня. Тоді міський голова Віталій Кличко повідомив, що уряд рекомендував місту знайти 1 млрд грн із міського бюджету на реалізацію проєкту. Ці кошти мають спрямувати на будівництво комбінованих водних переправ через Дніпро та облаштування під'їзних шляхів до них.
30 жовтня Кличко уточнив, що ініціатором проєкту виступила саме держава, а міська влада наразі намагається віднайти необхідну суму, щоб передати її державним структурам для виконання робіт.
“Києву ж уряд рекомендував виділити 1 млрд грн з бюджету міста. І ми зараз намагаємося віднайти ці кошти. Щоб передати їх державним структурам на втілення проєкту”, – зазначив Віталій Кличко.
Отже, йдеться не про вже переказаний мільярд гривень, а про суму, яку Київ має знайти відповідно до рекомендації уряду.
Місця розташування майбутніх переправ визначатиме військове командування. Їх також погоджуватиме Київська міська військова адміністрація. Точні локації публічно не розкривають.
Тунель під Дніпром: чи можливе таке будівництво в Києві
Окрім швидких резервних переправ, у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту розглядають і більш масштабні інженерні рішення. Одне з них — тунель під Дніпром, який у перспективі міг би забезпечити додаткове сполучення між берегами столиці.
Про таку можливість Микола Калашник розповідав на початку жовтня. Водночас він наголошував, що будівництво тунелю є складним і дорогим проєктом, який потребуватиме значних інвестицій, донорської підтримки та залучення міжнародних партнерів.
За попередніми оцінками, які наводив міністр, вартість таких масштабних інфраструктурних рішень може становити десятки мільярдів гривень. Тому тунель не є першочерговим варіантом розв'язання проблеми транспортного сполучення між берегами.
«Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», — розповів Калашник.
Своєю чергою, голова громадської організації «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик в коментарі Суспільному пояснював, що спорудження тунелю може тривати приблизно 4–6 років. За його оцінкою, така конструкція може коштувати у 3–5 разів дорожче за звичайний міст.
Фахівець також звертав увагу, що тунель потрібно буде прокладати в ґрунтах під річкою, а не безпосередньо по її дну. Крім того, доведеться облаштувати під'їзні дороги з обох боків. Таким чином, тунель залишається довгостроковою перспективою, а не затвердженим проєктом, який найближчим часом почнуть реалізовувати в Києві.
Чи зможуть понтонні переправи замінити звичайні мости
Попри можливість швидкого будівництва, понтонні конструкції мають суттєві обмеження. Вони не можуть повноцінно замінити великі автомобільні мости, які розраховані на інтенсивний рух у кілька смуг.
Віталій Селик звертав увагу, що рух понтонними переправами буде повільнішим через особливості конструкції та під'їзних шляхів. Тому навіть кілька таких об'єктів не зможуть автоматично пропустити весь звичний транспортний потік столиці. Про це в ефірі День.LIVE заявив голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик.
Серед можливих рішень експерт називав пріоритет громадського транспорту. Зокрема, замість великої кількості приватних автомобілів переправами могли б користуватися автобуси, які перевозять більше пасажирів за один рейс.
Це може стати одним зі способів підтримати сполучення між берегами у разі серйозних обмежень на основних мостах.
Чи захищатимуть наявні мости Києва
Паралельно з будівництвом резервних переправ влада планує посилювати захист уже наявної мостової інфраструктури. За словами Миколи Калашника, першочерговим завданням залишається недопущення руйнування мостів, а також організація їхнього швидкого відновлення в разі пошкоджень.
Необхідність таких заходів стала особливо очевидною після пошкодження Південного мосту 27 жовтня. За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, тоді постраждали окремі елементи залізобетонної прогонової будови, автомобільні проїзди, конструкції метрополітену та інженерні комунікації.
Фахівці комунальних підприємств проводили першочергові відновлювальні роботи, а профільні науково-дослідні установи обстежували конструкції та оцінювали їхню міцність і безпечність.
Отже, столиця готує резервний варіант сполучення між берегами Дніпра на випадок пошкодження основних мостів. Найближчим практичним рішенням мають стати комбіновані переправи з понтонів і насипних дамб, тоді як швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель залишаються перспективними, але складнішими проєктами. Чи зможуть нові маршрути забезпечити стабільний рух у разі надзвичайної ситуації, стане зрозуміло після завершення будівництва та оприлюднення їхніх технічних характеристик.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
