Як невиконані реформи уряду б'ють по громадах?
Держказначейство призупинило платежі громадам через дефіцит коштів на рахунках. Проблему поглиблює затримка міжнародної допомоги, яка прив'язана до ухвалення євроінтеграційних реформ.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Бюджетна криза чи "ручник": чому уряд блокує гроші громадам і чим це загрожує містам".
Чому Казначейство затримує платежі
Як розповів експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький, затримки казначейських платежів уже не можна вважати звичайною технічною паузою. Водночас ситуація поки не свідчить про повноцінну кризу державних фінансів: ідеться про гостру тимчасову нестачу коштів на рахунках Казначейства.
Аналітик назвав ключові причини цієї проблеми:
- дуже великі видатки (передусім на оборону);
- зменшення податкових надходжень через удари РФ по українських підприємствах;
- затримки з надходженням частини зовнішнього фінансування через невиконані реформи.
Також Слуцький наголошує, що наявність запланованих у бюджеті видатків не означає, що необхідні гроші є на рахунку в конкретний момент.
Читайте також: Громади можуть залишитися без коштів на критичні потреби через рішення уряду, – експерт
Відповідно до постанови Кабінету міністрів №590, Казначейство проводить платежі в установленій черговості. Першочергово фінансують потреби армії, зарплати та соціальні виплати, тоді як капітальні ремонти й будівництво можуть чекати.
У результаті найбільше проблем відчувають громади зі значним обсягом інфраструктурних проєктів, каже експерт.
Як міжнародна допомога пов'язана з платежами
Однією з ключових причин бюджетного розриву Слуцький називає затримки міжнародної допомоги. Частина фінансування залежить від виконання Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами, зокрема проведення євроінтеграційних реформ.
"Не всі реформи, до яких прив'язане фінансування, хочуть підтримувати, бо частина з них складна і непопулярна. Наприклад, досі не ухвалена Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки (законопроєкт №15230-д), хоча це один із кроків для Ukraine Facility", – зазначає Слуцький.
Нагадаємо, програма Ukraine Facility передбачає багаторічну фінансову підтримку України з боку Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024-2027 роки.
За словами експерта, невиконання необхідних умов може затримувати надходження коштів, через що уряд змушений переносити заплановані видатки та обмежувати проведення платежів. Зокрема, значну частину капітальних витрат, накопичених за перші дев'ять місяців року, перенесли на грудень.
Це створює додаткові ризики, адже наприкінці року громадам і державним установам доведеться виконувати великий обсяг робіт у стислі терміни.
Які наслідки для громад
Затримки казначейських платежів впливають не лише на місцеві бюджети, а й на бізнес, який виконує роботи для громад, пояснив Слуцький. Підрядники можуть тижнями чекати на оплату вже виконаних замовлень, хоча їм потрібно виплачувати зарплати працівникам і фінансувати поточні витрати.
Для малого бізнесу це означає скорочення обігових коштів. Надалі компанії можуть закладати ризик затримок у вартість своїх послуг, що здорожчуватиме ремонти та інші роботи для бюджетних установ.
Крім того, затримки державних платежів уже позначаються на окремих програмах підтримки бізнесу та житлового кредитування.
Водночас перенесення значного обсягу капітальних видатків на грудень створює ризик, що частину запланованих робіт не встигнуть виконати до кінця року.
Читайте також: Громадам заблокували 20 млрд грн платежів: в АМУ попередили про ризики перед зимою
Окреме питання – бюджетні ризики наступного року. За оцінкою Міністерства фінансів, у 2027 році Україні знадобиться 52,5 млрд доларів зовнішнього фінансування. Станом на жовтень 32,6 млрд доларів із цієї суми залишалися незабезпеченими. Якщо фінансовий розрив не вдасться закрити, під тиском можуть знову опинитися місцеві видатки, ремонти та будівництво.
Шляхи виходу з ситуації
На думку експерта ЦЕС, один зі способів зменшити тиск на бюджет – вчасно залучати міжнародну допомогу, виконуючи зобов'язання, від яких залежать відповідні виплати.
"Тобто складних рішень уникнути не виходить. Їх або ухвалюють вчасно і отримують пов'язане з ними фінансування, або відкладають, а потім шукають гроші на вже заплановані видатки. Другий шлях – це перерозподіл менш пріоритетних цивільних видатків. Але можливості такого перерозподілу не безмежні", – резюмує Слуцький.
Варто зауважити, що прем'єр-міністр Сергій Корецький 20 жовтня повідомив про розблокування частини видатків, насамперед на плани стійкості.
Очільник Кабміну заявив, що уряд виконав усі зобов'язання, а парламент ухвалив частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Тож всі відкладені платежі мають бути зд'йснені "крок за кроком".
Нагадаємо, мер Львова Андрій Садовий розповів, що станом на кінець жовтня Держказначейство не провело 4231 платіж Львівської громади на загальну суму 901,7 млн гривень. Це створює загрози для роботи комунальної сфери напередодні зими, транспорту та будівництва.
Також раніше ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що блокування урядом коштів місцевих громад на рахунках Держказначейства матиме катастрофічні наслідки для критичної інфраструктури у всіх регіонах України напередодні зими.
