Російські окупанти мали місяці, щоб окопатися і облаштувати оборону, у тому числі й бункери, тому контрнаступ України йде повільно. Про це йдеться у статті Wall Street Journal, пише ВВС.
WSJ у неділю намагається відповісти на запитання, яке практично щодня ставлять українським політикам та їхнім союзникам на Заході останні кілька тижнів, – чому контрнаступ йде так повільно.
Автори зазначають, що торік Україна завдяки вмілим маневрам зуміла домогтися переваги над російською армією, незважаючи на нестачу людей, озброєння та порівнянну з Росією підтримку з повітря. Вміле командування, гарне знання місцевості та ефективне використання дронів і цифрових технологій дозволили українським військовим дати відсіч набагато більш численній і спочатку краще оснащеній армії, яка на їхньому тлі виглядала незграбною і погрязлою в бюрократичній тяганині.
Усьому цьому настав кінець, констатує видання. Зараз Україна намагається вибити з позицій ворога, що обкопався на її території, це вважається однією з найскладніших військових операцій. Російські військові витратили місяці на будівництво оборонних споруд, у тому числі бункерів, протитанкових пасток та мінних полів.
Для російських сил, які раніше цього року намагалися захопити більше українських територій, наступ не увінчався успіхом, проте утримувати оборонні позиції буде легше, пише WSJ з посиланням на Майкла О’Хенлона, фахівця з безпеки Брукінгського інституту у Вашингтоні.
Наприклад, українські солдати розповіли, що російські військові в Запорізькій області збудували кілометри зигзагоподібних, з’єднаних між собою траншів, деякі з яких укріплені бетоном або покриті гілками та землею, щоб їх було важко виявити за допомогою дронів. Поля сильно заміновані. Як мінімум у двох випадках, за словами українських військових, тіла їхніх убитих товаришів також замінували.
“Неможливо повністю знищити такі добре підготовлені позиції перед наступом”, – пояснив журналістам один з українських військових.
За його словами, щоби взяти ці позиції, район потрібно спочатку накрити артилерійським вогнем, а потім просуватися вперед за допомогою бронетехніки, щоб долучити піхоту. Проте брак танків та іншої бронетехніки ускладнює реалізацію цієї стратегії.
Наступ на сили окупантів, що окопалися, було важким випробуванням навіть для найпотужніших армій світу, нагадує WSJ. Союзникам, які висадилися на узбережжі Нормандії під час Другої світової війни, знадобилося більше двох місяців, щоб прорвати німецькі укріплення та просунутися вглиб країни.
У 1991 році, перш ніж сухопутні сили коаліції просунулися в ході операції «Буря в пустелі», США протягом п’яти тижнів вели повітряну кампанію, щоб послабити позиції іракських військових, нагадує WSJ.
Copy Подписывайтесь на наш канал в Telegram.
