У вівторок 11 липня розпочався саміт НАТО у Вільнюсі. Україна очікує двох важливих кроків від союзників — запрошення до членства та запровадження гарантій безпеки. 10 липня голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що НАТО скасують для України план дій щодо членства. Усунення плану дій без формального запрошення в Альянс — не буде позитивним результатом, застерігає Ганна Гопко — депутатка Верховної Ради VIII скликання, яка очолює мережу захисту національних інтересів ANTS, і лобіює просування України в НАТО на саміті у Вільнюсі. Голос Америки поспілкувався з нею про те, чому запрошення України — це лише перший символічний крок на довгому шляху до членства, чому не союзникам не варто боятися автоматичного застосування 5 статті про колективну оборону, та що Україна готова зробити, щоб довести, що вона стане гідною учасницею НАТО. Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності. Марія Ульяновська, Голос Америки: Ганно, вітаю. 10 липня в НАТО домовилися скасувати для України план дій щодо членства. Чи це хороші новини і чому? Ганна Гопко: Насправді без формального запрошення України до членства — це спроба НАТО хоч якось "відкупитися" і видати це за якийсь результат. У 2008 році Україна разом з Грузією розраховували на рішучість Альянсу, це могло б стримати державу-агресора, але цього не сталося. Сьогодні новини про скасування ПДЧ — це вже недостатня рішучість. Для багатьох країн ПДЧ не був потрібен. Ми зараз у Вільнюсі бачимо українські прапори на громадському транспорті і величезну підтримку України загалом. Ми робили дослідження громадської думки щодо вступу України в НАТО і воно показало, що 64% респондентів у Франції, 58% у Нідерландах, 52% в Німеччині, 52% у США та 50% в Італії підтримують надання Україні запрошення на саміті НАТО у Вільнюсі. Тобто суспільства переросли лідерів, які їх очолюють. М.У.: Ваша організація займається адвокацією вступу України в НАТО — як це відбувається за лаштунками? Г.Г.: Під час саміту у Вільнюсі ми візьмемо участь у публічному форумі НАТО, в різних дебатах, зустрічатимемося з експертами. Традиційно у нас є наша "футболкова дипломатія" [Гопко під час інтерв'ю – у футболці з написом “Україна в НАТО”] — це адвокаційна кампанія “Україна — 33й член НАТО”. Незалежно від результатів саміту у Вільнюсі ми будемо рухатися далі до саміту у Вашингтоні і робити все, щоб закріплений в Конституції стратегічний курс на набуття півноправного членства в ЄС і в НАТО, відбувся. М.У.: Ви співпрацюєте з українською владою, чи робите це окремо? Г.Г.: Насправді, у нас є досвід успішної адвокації статусу кандидата на членство в ЄС. Це була потужна кампанія минулого року, яка здійснювалася в координації з українським урядом, зокрема, з віце-прем'єр-міністеркою Ольгою Стефанишиною. Ми діємо за принципом національної збірної, яка обстоює національні інтереси, і кожен розуміє свою роль. М.У.: Одне із застережень, які мають партнери — країна у стані активної війни не може приєднатися до НАТО, бо це автоматично введе у дію 5 статтю засновницького договору Альянсу про колективну оборону. Як ви переконуєте партнерів, що цього боятися не варто? [Принцип колективної оборони полягає в тому, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх — ред.] Г.Г.: Це повна маніпуляція. Ми проаналізували досвід приєднання Фінляндії. Від формального запрошення, до членства і набуття чинності статті 5 — пройшов рік. Ми говоримо партнерам: дивіться, формальне запрошення України до НАТО не означає членство завтра, тому що є ряд процедур, які країна має пройти. Зокрема, ратифікація в кожній країні альянсу. Це буде складний переговорний шлях. Ми не знаємо, скільки це займе часу, але важливо цей процес запустити. Водночас формальне запрошення є серйозним зобов'язанням, яке показує, що Україну не розглядають як буферну чи сіру зону. Це пришвидшить завершення війни та перемогу України. Це — геополітичний сигнал не лише путінському режиму, але й всім іншим елітам. Так само, як це було зі статусом кандидата в ЄС. Ми рухаємося в перспективі членства рівноправного партнерства, де Україна як потужний безпековий контриб'ютор зі своїми збройними силами та унікальним досвідом зміцнить Альянс і зробить його глобальним гравцем зі стримування авторитаризму та ефективного захисту демократії. Це також важливий сигнал для наших ЗСУ. Понад 90% українців підтримують євроатлантичну інтеграцію і найкращі наші захисники і захисниці віддають за це свої життя. Ми не просимо представників Альянсу відправляти їхні війська. Але ми кажемо, що паралельно зі збільшенням пакетів військової допомоги та посиленням навчань, запрошення — теж частина стратегії перемоги. Тому що перемога України — це перемога і Альянсу. М.У.: Президент США Джо Байден заявив, що Україна не готова до членства в Альянсі, тому що вона ще не досягла усіх необхідних рівнів демократичності та протистояння корупції. Як бути із цим? Г.Г.: Якщо ми проаналізуємо країни, які вступали до НАТО після 1997 року — чи були вони досконалими з точки зору стандартів демократії, проведення виборів, відсутності корупційних фактів? В мене є багато зауважень до стратегічної корупції, яка як ерозія роз’їдає західні суспільства й сьогодні. Один із таких прикладів — це "Північний потік-2", нещодавні корупційні скандали в Європарламенті. НАТО повинне думати про свою безпеку і це є пріоритет для нас усіх. Ми стоїмо перед викликами Третьої світової війни, тому що той рівень підтримки, який є — недостатній. Росія адаптувалася до реалій війни. Зараз йдеться про виживання демократії. Україна не може із таким поступовим підходом виграти цю війну. І запрошення України в НАТО — це найдешевше рішення, щоб виграти війну. Ми визнаємо, що нам потрібно здійснювати реформи, потрібно працювати над сектором безпеки і оборони. На часі реформа СБУ. І ми намагаємося це робити в тих реаліях, які є. Але насамперед, потрібно швидше завершити війну, — щоб найкращі детективи повернулися в НАБУ, прокурори повернулися в САП. Для цього нам потрібно запрошення, як додатковий важіль впливу громадянського суспільства на хід реформ, як мотивація перемагати швидше, і як потужний сигнал державі-агресору: забирайтеся з нашої землі, тому що ми все одно переможемо.
На Херсонщині за добу через російські удари загинули троє людей
Війська РФ упродовж минулої доби обстріляли 28 населених пунктів на Херсонщині, унаслідок чого три людини загинули та ще одна дістала поранення. Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив начальник...
Read moreDetails
