Законопроєкт, який має забезпечити право учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство, не розв'язує проблему кріоконсервації і використання репродуктивних клітин після смерті людини.
Як передає Укрінформ, про це в ефірі Українського Радіо зазначила медична адвокатка Олена Бабич.
"У сьогоднішніх умовах війни питання зберігання і використання кріоконсервованого біологічного матеріалу (у чоловіків — сперма, у жінок — яйцеклітини) набуло нового сенсу та нової потреби. Цей законопроєкт закріплює можливість здоровій людині здати свій репродуктивний матеріал і потім його використати. Але він не вирішує проблеми кріоконсервації й використання репродуктивних клітин після смерті чоловіка. У даному законопроєкті немає слова "смерть". Чому ми найчастіше говоримо саме про чоловіків? Бо зараз більше саме чоловіків йде на фронт. На жаль, не всі з них повертаються", – наголосила вона.
За її словами, на даний час це регламентується наказом МОЗ, але там немає методики, як здоровій людині йти і здавати матеріал.
"Законопроєкт регулює питання тоді, коли людина після війни зазнала травми, несумісної з репродуктивною функцією. Тоді в неї буде можливість використати цей свій біоматеріал. Законодавець хоче зробити, щоб ці процедури відбувалися певний період за рахунок держави. Адже вартість для чоловіків менша, а для жінок тут вийдуть чималі суми", – зазначила Бабич.
Вона додала, що військові, які йдуть на війну, мають право прийти безоплатно за рахунок держави і здати свої репродуктивні клітини, щоби їх потім використати.
"Зараз без законопроєкту це досить активно робиться. Існує певна схема: збір, забір, кріоконсервація, зберігання. Але не врегульовано питання, якщо чоловік здав сперму, пішов на війну і загинув. Багато клінік, у тому числі приватних, навіть безкоштовно, надають такі послуги для наших захисників. Треба попередньо у відкритому доступі подивитися, які умови і які клініки надають такі послуги для військовослужбовців: прийти, здати і заморозити свій біоматеріал. І коли військовий повернеться, він зможе його використати", – сказала юрист.
Вона зауважила, що використання репродуктивних клітин після смерті людини, яке називається постмортальна репродукція, законодавчо не врегульовано.
"Якщо у військового є дружина, дівчина або партнерка, йому треба юридично оформити документи на того, хто може використовувати цю сперму, тоді без жодних проблем це все може бути оформленим. Проблемою є те, коли у чоловіка немає ані дружини, ані партнерки. Наприклад залишаються батьки. Навіть якщо ми оформимо всі документи, тут уже буде юридично-етичне питання: куди далі її використати? Можна на сьогодні юридично оформити використання біоматеріалу навіть після смерті військового. Треба підписати відповідний договір із клінікою, нотаріально посвідчити заяву на використання сперми, в тому числі у випадку смерті. Це не доручення і не заповіт. Чоловік підписує договір, відповідні нотаріальні заяви, що є певними компромісами. Навіть якщо клініка буде проти використання біоматеріалу після його смерті, тоді у дружини або жінки будуть документи, аби зобов'язати клініку зробити це в судовому порядку", – пояснила адвокат.
Читайте також: У Львові запрацювало перше в Україні відділення допоміжних репродуктивних технологій
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у березні в першому читанні ухвалила законопроєкт "Про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство".
Фото з сайту ukr.radio
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
більше новин
