Вчені з Університету штату Арізона розробили безпілотник із надувним корпусом, який відскакує від перешкод і навіть може за них чіплятися. SoBar використовує високоміцний герметичний каркас з нейлонової тканини з поліуретановим покриттям, який якраз і надується.
Кінець кожної “руки” з пропелером виступає за межі самого пропелера, тому вона вдаряється про вертикальні поверхні раніше, ніж пропелер. Така конструкція дозволяє SoBar без шкоди відскакувати від стін та падати на горизонтальні поверхні без пошкоджень. Дослідники оснастили дрон нижнім захватом, виготовленим із сталевих ресор, укладених у надувний нейлоновий рукав, що дозволяє йому нескінченно довго перебувати на одному місці, не використовуючи енергію батареї для зависання.
Технологія SoBar в кінцевому підсумку може бути використана в таких областях, як пошуково-рятувальні роботи на місцях стихійного лиха, де безпілотникам доводиться переміщатися в обмеженому просторі, де можливе зіткнення з уламками або іншими уламками.
Доцент Венлонг Чжан, провідний науковий співробітник проекту, сказав, що дрони повинні фізично взаємодіяти з навколишнім середовищем для виконання низки завдань, а м’який корпус не тільки поглинає ударні сили, забезпечуючи стійкість до зіткнень, а й забезпечує податливість матеріалу, необхідну динамічних маневрів.
