Саміт про мир в Україні у Джидді: яка роль Саудівської Аравії і чому конкретні результати не так важливі?

У суботу стало відомо, що вже наприкінці цього тижня Саудівська Аравія прийматиме саміт щодо миру в Україні, на який запрошено щонайменше 30 держав, серед них – країни ЄС, США, а також Індія, Бразилія, Єгипет, Мексика, Чилі, Замбія та Індонезія. У понеділок у Державному департаменті США підтвердили участь американських високопосадовців, хоча і не уточнили, хто саме представлятиме США на саміті, де обговорюватимуться українські мирні пропозиції. Речник Кремля заявив, що у Москві за ним «уважно стежитимуть». На тому, що Росія буде відсутня на саміті, особливо наголошують оглядачі, які вказують на те, що метою зустрічі у Джидді, другому за величиною місті та «економічній столиці» Саудівської Аравії, буде обговорення саме плану зі встановлення миру президента України Володимира Зеленського. Вони зауважують, що своїми діями Росія свідчить, що не шукає миру в Україні, і далі ставить собі за мету знищення України як держави. Український план складається з 10 пунктів і має на меті притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини. Він вимагає від Москви вивести свої війська з усієї захопленої території України та відшкодувати збитки. Росія відкидає цей план і наполягає, що вона може почати переговори про перемир’я, якщо Київ погодиться, що чотири південно-східні області України та Крим є частиною російської території. Мета – почути Україну Часопис Politico посилається на західних дипломатів, які сказали у розмові з Wall Street Journal, що Саудівську Аравію було обрано на Заході для проведення цього раунду переговорів частково в надії переконати Китай, який має тісні зв’язки з Саудівською Аравією, взяти участь в обговоренні проблеми як її бачать в Україні. Про те, що потрібно, щоб лідери на саміті почули саму Україну, говорив речник Державного департаменту Метью Міллер під час розмови з журналістами у вівторок. «Що стосується переговорів, які будуть проходити в Саудівській Аравії — важливо, щоб країни в усьому світі почули безпосередньо від України про жахи, які сталися з їхньою країною, про напади на мирних жителів, про напади на школи, лікарні, багатоквартирні будинки та цивільну інфраструктуру, про те, як Росія порушила їхню територіальну цілісність, порушила їхній суверенітет”, – сказав Міллер. Керівник консалтингової компанії Eurasian Group Іан Бреммер вважає, що на Глобальному Півдні набагато більше занепокоєні проблемою нестачі, чи високих цін на продовольство, ніж українським суверенітетом. Тому для лідерів цих країн важливо почути, що на Заході також роблять кроки для завершення конфлікту. Глобальний Південь не хоче чути запевнення про те, що Захід буде «підтримувати України стільки, скільки буде потрібно», бо розуміє це як «підтримку війни». «Той факт, що тепер у нас буде можливість для Заходу працювати принаймні з деякими лідерами Глобального Півдня у розмовах про переговори, чинить набагато більший тиск на Росію та покращує дипломатичну позицію НАТО», – каже Бреммер у своєму твіті. Саудівська Аравія – майданчик, чи самостійний гравець? Як вважає дослідник Близького Сходу та Африки у вашингтонській Раді з міжнародних відносин Стівен Кук, мета саміту полягає в тому, щоб залучити більше офіційних осіб з Глобального Півдня і спробувати «відштовхнути ці країни від Росії». Те, що саміт проводить саме Саудівська Аравія, має наголосити на цій зміні, вважає Кук, бо ця країна досі була серед держав, що досі протистояли тиску Америки та Європи щодо ізоляції Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну минулого року. А спадкоємний принц Мухаммед бін Салман публічно демонстрував свої добрі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним. Кук вважає, що за активністю Саудівської Аравії може стояти ще і бажання покращити стосунки керівництва країни зі Сполученими Штатами. Їх мав виправити ще торішній візит президента США Джо Байдена на Близький схід, але проблеми з порушенням прав людини у монархії, особливо після вбивства відомого журналіста кілька років тому, продовжують переслідувати стосунки двох партнерів, каже експерт. «У такий спосіб Саудівська Аравія намагається дати сигнал Сполученим Штатам та Заходу, що вона не відійшла надто далеко від США. Я думаю, що Саудівська Аравія намагається обережно балансувати між Сполученими Штатами, Китаєм і Росією», – говорить Кук у розмові з кореспонденткою Голосу Америки Юлією Ярмоленко. Газета New York Times також вважає, що Саудівська Аравія хоче грати самостійну роль і позиціонувати себе як світового лідера, що має вплив за межами свого регіону. Газета нагадує, шо у травні принц Мухаммед запросив президента України Володимира Зеленського виступити на саміті арабських держав, де український лідер закликав країни Близького Сходу виступити з підтримкою його країни у її боротьбі проти російського вторгнення. Також, на його думку, у грі є і економічні інтереси. Кук пояснює, що між Росією та Саудівською Аравією існують розбіжності та різні інтереси щодо нафтової політики в рамках ОПЕК+. «Росіяни продають багато нафти клієнтам, яких хотіла б мати сама Саудівська Аравія, зокрема Індії. Тому між країнами є відмінності. І оскільки Саудівська Аравія прагне встановити свою незалежність і формувати власну зовнішню політику у своєму власному регіоні, можна очікувати, що вона робитиме певні речі, залежно від міжнародного середовища», – вважає Кук. На Сході відчувають «слабкість Путіна» – Кук У розмові з Голосом Америки Стівен Кук каже, що після спроби повстання найманців «Групи Вагнера» у багатьох країнах, які досі стояли осторонь, не засуджуючи Росію і не допомагаючи Україні, відчули, що позиції президента Путіна похитнулися. «Російський президент Володимир Путін виглядає слабким після того, що сталося з повстанням «Групи Вагнера». І в довгостроковій перспективі росіяни, схоже, продовжують мати проблеми на полі бою. Хоча контрнаступ українських збройних сил іде повільно, самі росіяни не можуть проводити будь-які наступальні дії. Тому я думаю, що саудівці не хочуть позиціонувати себе посередині між Україною та Росією», – каже дослідник. Попри заяву лідера Мексики, що він не приїде на саміт, бо на нього не запросили президента Путіна, сумніви щодо Росії поділяють інші «важливі лідери, такі як бразильський керівник, та інші», які не змогли відмовити організаторам події, вважає Кук. На саміті Україна може відчути тиск про початок переговорів – Бреммер Але Іан Бреммер каже, що тиск відчувають і західні лідери, а також Україна, яка висунула максималістські умови миру, такі як повне повернення територій, чи виплата репарацій. Лідери Півдня, на його думку, можуть схилити Київ піти на певні поступки, але не такі, на які їй би, можливо, довелося йти через півроку, коли контрнаступ не досяг би повного звільнення територій, а на Заході могла б похитнутися підтримка України. «Ви хочете бути в змозі почати переговори, коли Захід буде сильним і консолідованим, і коли Україна і буде повністю з ним узгоджена, принаймні публічно. І це може бути менш імовірним через шість місяців, оскільки розгорнеться політичний цикл у США – буде більше внутрішньої боротьби за те, скільки економічної та гуманітарної підтримки Україна зможе отримати. Або коли серед європейців буде більше опозиційних голосів, тому що фіскальні обмеження зростатимуть, і американці не нададуть стільки економічної підтримки, як раніше», – попереджає Бреммер. На його думку, деякі європейці, напевно Угорщина, але також це можуть бути Чехія, Італія, деякі інші країни, захочуть більше почути про переговори. «Вони вимагатимуть позиції, де ви говорите про те, як можуть виглядати переговори, і або залучаєте росіян, або ізолюєте росіян, але в будь-якому випадку це краще, ніж коли ви тільки говорите про війну, а війна отримує менше підтримки навіть серед вашого власного населення», – каже Бреммер про позицію США. Він наголошує, що навіть сам факт таких розмов буде підвищувати авторитет Заходу та сприяти ізоляції Росії, навіть якщо це не станеться у найближчій перспективі. Стівен Кук також каже, що не вірить у значний прорив у Саудівській Аравії щодо конкретних практичних кроків для припинення війни, але певне повідомлення Росія отримає. «Це надішле повідомлення росіянам про те, що їхня здатність розраховувати на підтримку Глобального Півдня може бути не такою сильною, як вважає керівництво в Москві», – підсумовує дослідник у розмов з Голосом Америки. Дивіться також: