Столиця входить в найбільш відповідальну фазу підготовки до наступного опалювального сезону.
За різними оцінками, він буде чи не складнішим за попередній, адже зараз доводиться не лише виконувати планові ремонти та регламентні роботи, а й посилено відновлювати те, що пошкоджене чи зруйноване ворогом минулої зими.
Які сценарії проходження зимового сезону розглядає місто, до чого готуватись містянам та які роботи вже виконані. Такі питання «Вечірній Київ» поставив профільному заступнику голови КМДА Петру Пантелеєву. Говоримо також про обладнання укриттів та пунктів обігріву.
— Петре Олександровичу, енергетики прогнозують складну зиму. Складнішу навіть ніж була. Які уроки винесені з минулого опалювального сезону?
— Минула зима надзвичайно важкою. За холодний період року місто зазнало 15 ракетних атак на енергетичні об’єкти. Але завдяки зусиллям нашої протиповітряної оборони, роботі енергетиків та комунальників, ворогу не вдалося досягти своєї головної мети — залишити столицю України без світла, тепла і води. Вдалось зробити так, щоб енергетичне обладнання у столиці перебувало в робочому стані й необхідні послуги надавались, були алгоритми перепідключень того чи іншого устаткування.
Один з прикладів: у Пущі-Водиці градами було зруйновано котельню, від якої тепло отримували житлові будинки, а також медичний заклад, де перебували на лікуванні та реабілітації люди. За кілька місяців комунальне підприємство «Київтеплоенерго» встановило на її місці повністю нову, сучасну котельню.
Місто закупило 23 мобільні котельні, що працюють на дизельному пальному. Такі котельні дуже виручили, наприклад, в автономному режимі протягом 3-х діб забезпечували теплом Олександрівську лікарню.
З одного боку, минула зима принесла багато лиха, з іншого — зробила нас стійкішими, ми змушені були набувати цінного досвіду і неодмінно використаємо його, щоб протистояти ворогові.
— Як триває підготовка до наступної зими і які пріоритети?
— Нинішня підготовка ще більш відповідальна і скрупульозна, адже внаслідок системних цинічних ударів ворога серйозно пошкоджено близько 63% обладнання, необхідного для нормального й стабільного проходження осінньо-зимового періоду.
Насамперед це обладнання для виробництва електроенергії. Деякі об’єкти фактично треба «підіймати з нуля», це потужності, на відновлення яких потрібні колосальні зусилля й час. Тому будемо говорити чесно — питання економії витрат електроенергії взимку є і будуть актуальними.
Відносно пріоритетів, то це відновлення пошкоджених об’єктів, фізичний захист об’єктів критичної інфраструктури. Про деталі я говорити не можу з міркувань безпеки, але ми працюємо над тим, щоб захистити від уражень нашу енергетику, наскільки це можливо, враховуючи її стан та період експлуатації.
Електрообладнання в будинках також перевіряємо. Минулого року прогнозували, що у нас може не бути тепла й люди догріватимуться електроприладами, перевантажуючи будинкові мережі. Але сталося навпаки — був величезний дефіцит електроенергії. Проте обладнання електрощитових та розподільчих пунктів дуже важливе, воно зношується через постійне включення й виключення струму, яке відбувалося минулої зими. Тому треба перевіряти, ремонтувати, замінювати. Але перевантаження електрощитових від споживання струму ми цієї зими точно не побачимо.
— Чи оснащується додатково місто в літній період генераторами?
-Так, процес продовжується. Для нас минулого року основним було забезпечення генераторами пунктів обігріву. Ця робота завершена. Також ті невеликої потужності котельні, які можуть працювати від генераторів, вже ними оснащені.
Генераторами оснащені й частина об’єктів водопостачання та водовідведення. Деякі ОСББ та ЖБК також ставлять собі ці прилади на системи циркуляції теплоносія та підкачування води. Також понад 150 бюветних комплексів мають можливість оперативно підключитися до генераторів.
— Минулої зими у міста було пророблено 11 сценарії роботи у випадку надзвичайних ситуацій. Скільки таких сценаріїв нині, зважаючи на досвід минулої зими?
— Наразі у нас є 15 сценаріїв. У серпні проведемо тренування на предмет стійкості системи життєзабезпечення міста під час блекауту. Такі штабні тренування регулярно робимо — готуємося до різного розвитку подій, в тому числі й з найгіршими умовами. Це, зокрема, сценарії дій у випадку пошкодження об’єктів інфраструктури.
У минулу зиму ми входили як у невідомість, в майбутню — розуміємо, що нас може очікувати та розуміємо, наскільки може бути нелегко.
— На скільки відсотків наразі місто готове до осінньо-зимового періоду?
— На сьогодні дві третини робіт вже виконали. Є план підготовки, графік, за яким рухаємось. Ще два місяці є на проведення необхідних робіт та ремонтів. До 1 жовтня плануємо завершити. Враховуючи важливість цього напрямку міський голова Віталій Кличко особисто контролює і моніторить ситуацію, проводячи штаби й інспекції, оглядаючи обладнання на місцях.
— Чи працюватимуть в холоди пункти обігріву?
— Безумовно. Майно та обладнання, яким їх оснастили минулого року, зберігається в порядку й буде швидко розгорнуте. Я зараз щотижня здійснюю інспекції й перевіряю готовність різних об’єктів та обладнання до зими, зокрема пункти обігріву та укриття.
З керівником району без попередження оглядаємо обрані об’єкти. Вже перевірили Оболонський та Голосіївський райони. Таким чином контролюємо, як відпрацьовує районна влада план підготовки до зими.
Перевірка робіт з перекладання аварійної ділянки трубопроводу у Голосіївському районі
— Будь ласка, поясніть, чому Києву важливо отримати від Кабміну 5,5 мільярдів гривень, через які Київрада нещодавно направила звернення до уряду?
— Це важливо не лише Києву, а й іншим містам. Адже мова йде про накопичення природного газу для стабільного проходження зими. Київрада звернулась до Кабміну щодо компенсації різниці в тарифах підприємствам теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Ці кошти в автоматичному режимі будуть перераховані НАК «Нафтогаз», оскільки компанія має зробити запаси газу, укласти відповідні контракти. Це загальнодержавна проблема й стосується не тільки столиці. В цілому, по Україні сума складає близько 40 мільярдів гривень. І частина, що припадає на теплопостачальні підприємства столиці — 5,5 мільярдів. У контексті підготовки до холодів та забезпечення необхідними енергоресурсами — це надзвичайно важливе завдання.
Ще раз підкреслю: ці кошти не будуть використовуватися комунальними підприємствами. Це суто кошти, що потраплять на рахунки Нафтогазу.
— У столиці, на порядку денному стоїть й питання укриттів. Чи стане їх більше восенивзимку?
— У червні в столиці провели позачергову тотальну перевірку сховищ та укриттів. Були залучені представники уряду, рятувальних служб, підрозділи нацполіції. Близько тисячі укриттів були вилучені з електронної мапи як такі, що або непридатні, або потребують дооснащення. Натомість лише протягом місяця ми вже знайшли та оглянули близько 500 нових укриттів, які можуть слугувати людям. Їх вже занесли на мапу.
Перевірка укриттів триває
Основне завдання зараз максимально ефективно використати той підземний простір, який існує в місті — паркінги, підвальні приміщення бізнес-будівель, незалежно від форми власності чи управління, в тому числі й приміщення державного підпорядкування.
Великий потенціал має бізнес: супермаркети, торговельні й офісні центри, готелі тощо. Ми зустрічаємося з власниками приміщень, комунікуємо, пояснюємо і відповідаємо на цілком логічні й справедливі їхні питання. Приємно, що від них є позитивний відгук і розуміння спільної відповідальності в умовах війни та постійної небезпеки. Крім того, для створення укриттів не потрібно якихось значних вкладень. Мова йде про стільці чи лави, обігрів приміщень, аптечки й речі першої потреби, а також — забезпечення доступу.
Будувати нові укриття — будемо. Це, безумовно, потребує більше часу й ресурсів, адже мова іде про низку технічних та безпекових вимог. Тому до початку зими треба максимально використати той потенціал, який вже маємо нині. Перші 500 таких укриттів у нас з’явилися, робота й переговори для збільшення цієї кількості продовжується.
— Яка перспектива встановлення мобільних укриттів у Києві?
— Ми мали намір їх закуповувати. Однак, як з’ясувалося, сьогоднішні законодавчі норми не дозволяють їх використовувати. Їх не можна поставити на облік як укриття. Місто звернулося до Міністерства внутрішніх справ України, а також ДСНС із проханням врегулювати цю ситуацію з нормативами. Можливо, мобільні укриття мають бути іншими, однозначно їх потрібно випробувати, чи витримають вони ударну хвилю.
Ми зараз розглядаємо можливість встановлення заглиблених у землю мобільних укриттів. Будемо робити пілотний проєкт, щоб знайти оптимальний варіант. Встановлювати їх плануємо в мікрорайонах, де немає підземних просторів, а у забудові не передбачені бодай якісь підвали.
Також у Києві будуватимуться нові укриття для садочків та шкіл там, де їх немає.
В Оболонському районі оновлюють ряд укриттів
— Які поради для киян щодо проходження холодного сезону й економії ви могли б дати?
— Розумію, коли на вулиці близько 30 градусів тепла, то підготовка до холодної зими може видатись не на часі. Але маємо готуватися і готуватися треба усім — енергетикам, теплопостачальникам, містянам. Як то кажуть, немає маленьких зусиль, кожна замінена на енергоефективну лампа чи вчасно вимкнене світло в кімнаті матиме колосальний ефект, якщо ми це робитимемо всі разом.
Поради, правила, звички, що допомагали нам економити й, фактично, виживати в умовах обмеження електропостачання минулої зими залишаються в силі.
Насамперед важливо орієнтуватись на офіційні канали комунікації, зокрема міської влади, Укренерго, ДТЕК, де в оперативному порядку публікуватиметься поточна ситуація і режими роботи енергосистеми. Адже важливо дотримуватись рекомендацій, наприклад, щодо економії в пікові години навантаження.
Переконаний, що минула зима сформувала в наших оселях необхідний побутовий арсенал — павербанки, ліхтарі, автономні освітлювальні прилади та інші речі, що необхідні у разі обмеження електропостачання.
Актуальною залишається порада максимального утеплення помешкань — балконів, вікон, дверей тощо.
Київ робить усе можливе, щоб, не зважаючи на важку перспективу, пройти й цю зиму надійно й стабільно.
«Вечірній Київ» повідомляв, що підземні простори та приміщення у столиці використають як укриття
