Президент РФ Володимир Путін прагне інтернаціоналізувати війну в Україні, світ має показати приклад, як диктатори мають нести відповідальність за те, що вони володіють ядерною зброєю та погрожують нею, вважає військовий експерт і керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
"Я не став би нехтувати загрозами, які є. Надалі, все, до чого йде, Путін намагається інтернаціоналізувати війну. Скільки країни НАТО не намагалися б уникнути, це зіткнення з РФ усе ближче, подобається це комусь чи ні. Росія до цього прагне. Путіну вигідний конфлікт на території Білорусі, підставити її під удар і сказати: "Це були не ми, це був Лукашенко". А далі: "Давайте сідати обговорювати, це мій ультиматум". Це позиція Путіна", – сказав Мусієнко під час участі в круглому столі на тему "Російська ядерна зброя в Білорусі як загроза європейській безпеці" у вівторок.
За його словами, закінчення війни означає не вихід на кордони 1991 року, оскільки це "лише інструмент: те, що необхідно зробити згідно з нормами міжнародного права".
"Із цієї війни потрібно виходити зовсім іншими рішеннями. По-перше, про зміни в РФ, про відповідальність агресора, її дезінтеграцію, і позбавлення РФ ядерного арсеналу. Це стратегічна мета, яка має стояти", – зазначив експерт.
Мусієнко наголосив, що світ має показати приклад, як диктатори мають нести відповідальність за володіння ядерною зброєю та погрозу нею.
Але на першому етапі, як зауважив експерт, важлива підтримка України союзниками.
"Повітряний щит НАТО має бути на території України, і засоби ППО мають бути. І Польща, і країни Балтії, і Україна мають бути фактично в єдиній системі ППО", – сказав він.
Експерт зазначив, що Захід має бути готовий до превентивних дій. Також він назвав "абсолютно природною річчю" пропозиції президента Польщі розмістити ядерну зброю на території Польщі, і "це має бути здійснено".
"Він абсолютно правий, тому що зміщується межа конфлікту й потенційного застосування цієї зброї", – додав Мусієнко.
"І другий фронт. Це те питання, яке на сьогодні викристалізовується. Те, що Путін своїми агресивними діями провокує відкриття цього фронту на території Білорусі – це ті речі, до яких ми підходимо. Але параметри цього другого фронту важливі в межах забезпечення єдності альянсу", – зазначив Мусієнко.
Зі свого боку директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що ідея з розміщенням тактичного ядерного озброєння на території Білорусі – це "домашня заготовка Кремля", і вона отримала "зелене" світло ще 27 лютого 2022 року.
"Тоді в Білорусі відбувся т. зв. референдум про зміни до Конституції, де країна відмовилася від свого без'ядерного статусу", – сказав він.
За словами Магди, заявою наприкінці березня цього року про намір розмістити тактичне ядерне озброєння на території Білорусі Путін фактично створив гібридну союзну країну.
"Без остаточного узгодження "дорожніх карт" між Москвою і Мінськом, урочистого підписання він оголосив про прагнення з другої половини 2023 року створити фактично союзну державу. На мою думку, потенціал руйнівного тактичного ядерного озброєння вищий, ніж боєздатність білоруських збройних сил", – зазначив експерт.
Магда наголосив, що Росія рішенням про розміщення тактичного ядерного озброєння на території Білорусі здійснює гібридну наступальну операцію.
"Я не вірю, що тактична ядерна зброя на території Білорусі матиме подвійне управління, про яке говорив Лукашенко 31 березня. Путін не підтверджує таких кроків і каже, що РФ дотримуватиметься договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Для РФ показове "дотримання" умов базових договорів міжнародного права – елемент формування її іміджу. Говорити це про Лукашенка – щонайменше, наївно", – сказав він.
Магда вважає, що Путін неймовірно зацікавлений в інтернаціоналізації війни РФ проти України. Зокрема РФ прагне компенсувати факт гострого дефіциту союзників, і Білорусь – єдиний військово-політичний союзник.
"Ми навряд чи можемо очікувати від Заходу гострої та швидкої реакції. 14 місяців показали, що поспіху в цьому питанні немає. Тому Україна має взаємодіяти в цьому контексті насамперед із країнами Люблінського трикутника", – зазначив експерт.
На думку політолога, ядерна зброя на території Білорусі значною мірою впливатиме на ситуацію в середині Польщі, Литви та Латвії, яка межує з Білоруссю, але не є членом Люблінського трикутника.
"Тому працювати з країнами Люблінського трикутника, формуючи спільну позицію – це і є завдання на травень-червень 2023 року для української дипломатії. І також звертати увагу світової спільноти, що розповсюдження ядерної зброї збільшує загрозу ядерної війни на європейському континенті. І цей виклик не є перебільшенням", – наголосив він.
