Україна закликає Європейський Союз, зокрема сусідні країни, під час ухвалення рішень щодо торгівлі агропродукцією враховувати всі аргументи і факт того, що чим більше ЄС дає Україні можливості заробляти самостійно, тим менше вона потребуватиме фінансової допомоги, заявив міністр агрополітики України Микола Сольський.
"Ми торгували з Європою завжди, і це були суттєво більші цифри… Цьогоріч збільшення постачання зернових до Європи було пов'язане, зокрема, з посухою, яка, не виключено, що може і повторитися. Це призвело до додаткової потреби європейського бізнесу в українському зерні. Тобто Європа має потребу в українському зерні, особливо кукурудзі, соняшниковому і соєвому шроті, сої та іншій продукції", – написав він у колонці на "Економічній правді" в четвер.
Сольський зазначив, що Україна давно є ключовим постачальником кукурудзи до ЄС, який через посуху збільшив її закупівлю до 11,32 млн тонн у 2022 році із 8 млн тонн у 2021 році.
За його інформацією, Україна торік також дещо збільшила експорт соняшникової олії до ЄС – до 2,05 млн тонн із 1,96 млн тонн роком раніше, соєвої олії – зі 183 тис. тонн 2021 року до 214 тис. тонн 2022 року.
Водночас Україна знизила постачання до ЄС торік деяких інших агропродуктів, на імпорт яких прифронтові країни вимагають ввести заборону, зазначив міністр. За його даними, Україна 2022 року знизила експорт меду до ЄС до 42 тис. тонн, хоча роком раніше він становив 50 тис. тонн. Скоротилися і поставки горіхів – з 20 тис. тонн до 13 тис. тонн.
"За аналогічний період експорт кондитерських виробів знизився з 37 тис. тонн до 28 тис. тонн, макаронних виробів – з 20 тис. тонн до 12 тис. тонн, хлібобулочних виробів – з 47 тис. тонн до 37 тис. тонн – цей перелік можна продовжувати", – додав очільник Мінагрополітики.
Сольський також наголосив, що український імпорт до Польщі приніс чимало вигод не тільки Україні, а й самій Польщі. Як приклад він навів, що 2022 року Польща збільшила експорт м'яса і молочних продуктів на 37%. "Це виробництва, які потребують корму, і зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників", – вважає український міністр.
Він зазначив, що Польща торік змогла наростити виробництво курятини на 8,2%, ставши одним із лідерів серед країн ЄС з її експорту, а також на 40% збільшити експорт зернових і продуктів їхньої переробки. У 1 кварталі 2023 року Польща продала Україні 10,5 тис. тонн курятини, що в 2,5 раза перевищило зустрічні українські поставки, зазначив Сольський.
За його словами, на українському зерні також заробили європейські трейдери, перевізники, порти.
Сольський підтримав ідею про компенсацію за прогресивним принципом на перевезення зерна до Європи, яка допоможе країнам, що знаходяться далі від українського кордону отримувати зерно за нормальними цінами. Водночас фермери з прикордонних з Україною країн матимуть менший ціновий тиск.
Говорячи про ціни, український міністр також наголосив на необхідності коректного їх порівняння, пропонуючи використовувати довоєнний рівень, а не неадекватно високі ціни в перші місяці після початку війни. Він додав, що сьогодні знижувальний тиск на ринок чинить також прогнози дуже високого врожаю кукурудзи в Бразилії.
Як повідомлялося, Польща з 15 квітня заборонила ввезення агропродукції з України, слідом це зробили Угорщина, Словаччина, Болгарія, але потім вони розблокували транзит, при цьому ускладнивши його.
Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський 25 квітня повідомив, що Єврокомісія і п'ять "прифронтових" країн – Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія і Болгарія – близькі до досягнення рішення проблеми ввезення української агропродукції. За його словами, Єврокомісія пропонує запровадити тимчасову заборону на імпорт, до 5 червня, тільки для п'яти "прифронтових" країн для п'яти найбільш чутливих продуктів: кукурудзи, пшениці, ріпаку, соняшнику та соняшникової олії.
Польща та інші представники п'ятірки пропонують заборонити імпорт ще восьми інших продуктів, таких як мед, цукор, птиця, м'ясні та молочні продукти, а також подовжити його до кінця року.
Що стосується "зернового коридору", то останнім часом він час від часу стає на паузу через дії російської сторони у Спільному координаційному центрі, крім того, РФ погрожує припинити його роботу після 18 травня.
