Відсутність голосів 2 травня для ухвалення законопроєкту (№9107-1) про виведення з ринку або націоналізацію банків, акціонери яких потрапили під санкції, пов'язана з недосконалістю його норм, яку заплановано усунути під час доопрацювання, повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
"Ніхто абсолютно не проти забирати Альфу, Пін і Моторбанк. Зал бентежить майбутнє інших норм. Згідно із законом, якщо накладено санкції РНБО навіть на міноритарного акціонера-українця, банк одразу виводять із ринку. Дивна норма, тобі не здається?" – написав він у коментарях до допису радника глави Офісу президента Вікторії Страхової.
Арахамія, який сам проголосував "за" ухвалення закону в цілому, уточнив, що сформував думку про недосконалість законопроєкту після розмов із тими, хто не голосував.
"Запропоновано повторити шлях, як і за спецконфіскацією: позов – рішення ВАКС – конфіскація ЧАСТКИ проблемного акціонера", – зазначив він шлях доопрацювання законопроєкту.
"Для несистемних банків цілком рішення обґрунтоване. Впевнений, до нього і прийдемо до другого читання", – додав глава фракції "Слуга народу".
За його словами, помилково звинувачувати Раду в тому, що законопроєкт напередодні було відправлено на повторне друге читання, оскільки рішення потрібно готувати більш опрацьовані.
"Щоб доопрацювати на комітеті – потрібна була згода замовника (НБУ) на цей компроміс – її не було. Я попереджав, що продавити навряд чи вийде, потрібно шукати компроміс", – зазначив, зокрема, Арахамія.
Щодо Альфа-Банку (перейменований на Сенс Банк), він нагадав, що "вночі терміново 5 місяців тому ми вже ухвалили один закон "про націоналізацію Альфи", якось не сталося потім".
Як повідомлялося, законопроєкт №9107-1 у другому читанні підтримали 2 травня 212 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів, хоча за ухвалення його за основу проголосували 274 народні депутати. У результаті його 264 голосами було відправлено на повторне друге читання.
Документ надає Нацбанку право на заборону підсанкційній особі набувати або збільшувати істотну участь у банку, а також відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк, якщо він не є системно важливим, або націоналізувати його за спрощеною процедурою без докапіталізації, якщо банк є системно важливим.
Запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізація) за відсутності в нього ознак неплатоспроможності (у разі застосування до банку чи власника істотної участі у ньому блокувальних санкцій).
Крім того, закріплюється норма, згідно з якою передбачено можливість відшкодування особам збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку або його націоналізації, виключно за рахунок коштів держави-агресора.
Як уточнював раніше голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, законопроєкт направлений на Сенс Банк, оскільки його контрольним пакетом акцій володіють підсанкційні росіяни Андрій Косогов, Михайло Фрідман та Петро Авен, хоча у структурі акціонерів опосередковано є й італійський Unicredit s.p.a. та The Mark Foundation for Cancer Research.
На початок березня цього року банк із активами 96,88 млрд грн посідав 9-е місце серед усіх 65 банків в Україні.
Цей документ також стосуватиметься підсанкційного співвласника Мотор-Банку В'ячеслава Богуслаєва, якому Нацбанк ще в листопаді заборонив право голосу на 100% акцій банку. На початок березня Мотор-Банк за розміром загальних активів – 1,64 млрд грн – посідав 21 місце серед 65 українських банків, тоді як на початок вересня з активами 2,27 млрд грн він був 45-м серед 67 українських банків. Його чистий збиток за 2 місяці цього року становив 25,7 млн грн, за минулий рік – 9,7 млн грн.
Ще один банк, в якому 88,890583% належало підсанкційному росіянину Євгену Гінеру – Перший інвестиційний банк (PINbank) – вже фактично націоналізовано після того, як у середині березня цього року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтвердила рішення про направлення цього пакета до прибутку держави.
PINbank став п'ятим банком, підконтрольним державі. Згідно з нещодавно затвердженою програмою розширеного фінансування EFF, враховуючи підвищені ризики подальшої націоналізації банків, українська влада зобов'язується приймати рішення, що відповідають загальній стратегії скорочення державної власності у банківському секторі.
Раніше у 2022 році Рада вже ухвалювала закон про спрощену процедуру націоналізації системно-важливих банків, що дозволяє здійснити її без докапіталізації з боку держави, у ній єдиною умовою націоналізації була зазначена неліквідність фінустанови. Кілька депутатів та експертів стверджували, що цей закон буде застосовано щодо Сенс Банку, проте наразі його фінансові показники не дають для цього підстав.
У свою чергу в банку на прохання агентства прокоментувати новий законопроєкт повідомили, що знають про таку ініціативу і називають її одним із можливих сценаріїв розвитку подій, проте продовжують роботу з пошуку інвесторів та докапіталізації банку приватними грошима на $1 млрд.
"Ми готові до будь-якого сценарію: залишитися приватним банком або бути державним", – йдеться у відповіді на запит агентства.
Крім того, Сенс Банк повідомив про підписання 3 березня меморандуму з потенційними інвесторами з Польщі, які зацікавлені у виході на український ринок і надсиланнями ними листів до керівництва НБУ та заступника глави Офісу президента. За даними агентства, йдеться про корпорацію Grupa Polsat Plus одного з найбагатших людей Польщі Зигмунта Соложа.
НБУ підтвердив отримання листа від потенційного інвестора та повідомив про надання "вичерпної відповіді по суті", а також наголосив, що для узгодження істотної участі необхідно подавати повний пакет документів, визначений законом про банки та нормативно-правові акти Нацбанку.
Крім того, регулятор зазначив, що, враховуючи накладені на Фрідмана та Авена санкції Ради ЄС, а також санкції РНБО, застосовані до Фрідмана, Авена та Косогова, всі зазначені особи позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх будь-яким способом до зняття санкцій.
