«Вечірній Київ» перевірив три захисні споруди цивільного захисту — на 200, 300 та 500 осіб.
Розумні системи доступу, міцні герметичні двері, вентиляція повітря, аварійний лаз та спуски на понад десять метрів під землю — «Вечірній Київ» продовжив перевіряти, як відновили столичні укриття на другий рік повномасштабного вторгнення рф. Цього разу — у Дарницькому районі.
Керівник Дарницької РДА Микола Калашник показав три укриття, розміщені як на базі підприємств, так і в житлових будинках. Детальніше — далі.
«МИ СПУСТИЛИСЯ ПІД ЗЕМЛЮ НА 15 МЕТРІВ»
Це вулиця Юрія Литвинського, 1. Знайти укриття було не важко. Крім того, що воно є на карті укриття населення м. Києва у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, вказівкою стала вивіска «УКРИТТЯ» великими літерами. Спускаємося вниз сходами, проходимо вперед підземельним коридором і опиняємося у сховищі, розділеному на кімнати.
Микола Калашник каже, що до ремонту стан цього укриття був жахливим. Його побудували приблизно пів сотні років назад. Ймовірно, для розміщення радянського керівництва.
«Коли ми зайшли, то побачили дуже цікавий дизайн, зовсім непритаманний сховищам. Підлога була вкрита дерев’яним паркетом, на стінах висіли картини в ошатних рамках», — розповідає Микола Калашник.
Але броньовані двері, які повністю блокуються та герметично затягуються, потужні фільтри повітря та міцний фундамент поповнили столицю на ще одне, не просто укриття, а надійне сховище на сотні людей.
Для того, щоб привести його до ладу, знадобилося до двох місяців. Це без врахування процедури укладання договору та організаційних моментів.
Фото укриття до ремонту:
Фото укриття до ремонту
Фото укриття до ремонту
Фото укриття до ремонту
Фото укриття до ремонту
«У цьому сховищі ми облаштували усі кімнати, які були передбачені нормативними актами. Тут і медична кімната є, і кімната коменданта, чотири повноцінних санвузли, приміщення для зберігання води, аварійні виходи та лаз на випадок завалу.
Ми повністю оновили систему фільтрації повітря і забезпечили резервне живлення на випадок блекауту», — каже керівник Дарницької РДА.
На першому поверсі в одній з кімнат — склад кіькох сотень респіраторів та протигазів як для дорослих, так і для дітей. Це на випадок хімічної чи радіаційної атаки.
За словами Миколи Калашника, це сховище може комфортно вмістити до 300 людей. Загалом у ньому налічується 17 кімнат, які облаштували на першому та другому підземних поверхах.
«Ми заглибилися униз приблизно на 15 метрів. Тут також є вентиляція, освітлення. Встановили розетки та провели інтернет», — показує керівник Дарницької РДА другий підземних поверх сховища.
Тут же облаштували дитячу кімнату, наповнену іграшками та наборами для малювання, щоб діти менше боялися під час тривог.
В одній з кімнат — розкладні ліжка з матрацами. Микола Калашник каже, що це сховище більше розраховане на денне перебування, втім готуються до різних сценаріїв розвитку подій.
До речі, на випадок надзвичайних ситуацій сюди завезли 500-літрові місткості з водою.
«ДИСПЕТЧЕРИ ТУТ ПРАЦЮЮТЬ ЦІЛОДОБОВО»
Друге укриття, яке ми оглянули, розташоване у підвалі житлової багатоповерхівки на вулиці Новодарницькій, 3/15. Щоб люди мали до нього необмежений доступ, довелося навіть вимкнути домофон. Спершу мешканці будинку обурювалися, але потім поставилися з розумінням.
Укриття, як і сам будинок, спорудили ще у радянські часи. Воно відрізняється від багатьох інших «будинкових підвалів» і більше нагадує таємне підземелля. Міцні бетонні стіни, противибухові двері, аварійні виходи та лаз, опалювальна система, потужні витяжки та фільтри повітря.
У самому укритті встановлено розумний електронний замок — двері автоматично відкриваються під час повітряної тривоги.
Крім того, є ще кілька систем доступу. Наприклад, двері може відкрити диспетчер, який працює у цілодобовому режимі і спостерігає за тим, що відбувається в укритті та поблизу нього, через камеру. Код доступу і стандартний спосіб входу — ключ.
«Диспетчер працює цілодобово на базі керуючої компанії. Заяви та виклики від громадян також приймає цілодобово. Тут є камера, яка рахує кількість відвідувачів: скільки людей зайшло і скільки вийшло. Це потрібно як для статистики, так і з міркувань безпеки», — каже Микола Калашник.
Стандартно — кілька повноцінних санвузлів та великі бочки з водою на кілька сотень літрів. У це укриття також провели централізоване водопостачання (є додаткові крани у самих кімнатах), а також під’єднали інтернет, щоб забезпечити мешканців району зв’язком на час тривоги.
«У нас є низка провайдерів, які у Дарницькому районі безкоштовно провели інтернет та встановили роутери майже на 100 об’єктах», — каже керівник РДА.
Це укриття завершене приблизно на 90%. Лишилися ще кілька кімнат, де планують завершити ремонт цього року. На прикладі цих приміщень Микола Калашник показав, яким укриття було до відновлення.
Сира холодна кімната, зі старими цегляними стінами, яка нагадує закинутий підвал. Де-не-де — залишки радянського ремонту.
«Приблизно так виглядало все укриття до того, як ми сюди зайшли. Десь лишилися ще радянські шпалери, які фарбували валиком», — показує посадовець.
Укриття до ремонту:
Загалом на ремонт цього укриття пішло до двох мільйонів гривень.
«МИ ЗБЕРЕГЛИ КЛАПАН 1953 РОКУ»
Третє укриття, яке ми оглянули, також знаходиться у житловому будинку на вулиці Новодарницькій, саме у будинку № 5. Ще на підході до нього на стінах будинку висять вивіски з QR-кодом. Вони перенаправляють користувачів на чат-бот «Бомбосховища Києва», куди під час повітряних тривог приходить комбінація цифр для відкриття кодового замка укриття.
Тут на дверях також встановлена «домофонна» система. Відкрити їх можна й за допомогою ключа, який знаходиться у коменданта.
Це сховище менше за розмірами за попередні — воно вміщує до 200 людей. Але всередині усе аналогічно, як і в попередніх укриттях. Противибухові двері, які герметично закриваються, водопостачання, вентиляція повітря, аварійний вихід та лаз, технічна кімната.
«Щодо вентиляції повітря: ми зберегли клапан ще 1953 року випуску, але трохи його оновили. Взагалі система очищення повітря працює автоматично, але у разі відключення світла запустити повітря можна вручну», — пояснює Микола Калашник.
На відновлення цього укриття витратили приблизно півтора мільйона гривень.
Загалом на сьогодні у Дарницькому районі міста Києва налічується 505 захисних споруд цивільного захисту, з яких 463 — це найпростіших укриття, а 42 — сховища цивільного захисту.
Завдяки щоденній, починаючи з червня 2023 року, роботі по виявленню та перевірці об’єктів, розташованих у межах району вдалося забезпечити захистом понад 100% населення.
Кількість нарощених захисних споруд цивільного захисту додатково забезпечує захистом ще 78 452 мешканці, що становить 22,58%.
Загалом кількість мешканців, забезпечених захистом, враховуючи захисні споруди цивільного захисту, що перебувають на обліку на сьогодні — 381 000 осіб, що становить 108%.
До того ж, у цьому році було заплановано провести ремонти на 137 об’єктах. Серед них — облаштування найпростіших укриттів у 50 муніципальних навчальних закладах району та у підвальних приміщеннях 87 житлових будинків. Для цього передбачені 196 326,566 тисячі гривень загального та спеціального фондів.
Наразі на 111 об’єктах уже виконані роботи, по інших — 26 роботи на стадії закінчення.
Минулого року було проведено капітальний ремонт 85 захисних споруд цивільного захисту із 85 запланованих на суму 71 мільйонів 961 тисячу гривень.
Робота із нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту Дарницького району, будівництва нових, реконструкції, ремонту, облаштування функціонуючих укриттів триває.
Раніше «Вечірній Київ» показав, який вигляд має оболонське сховище, яке може захистити у разі ядерного удару.
