Фінські дослідники розробили технологію, яка дозволяє комп’ютерам розуміти людські емоції для покращення взаємодії штучного інтелекту, потенційно дозволяючи машинам коригувати свою поведінку для покращення взаємодії з користувачем.
Дослідники з Університету Ювяскюля у Фінляндії створили модель, яка дозволяє комп’ютерам розпізнавати та розуміти людські емоції за допомогою принципів математичної психології. Цей прорив може покращити взаємодію між людьми та інтелектуальними технологіями, такими як системи штучного інтелекту, зробивши їх більш налаштованими та реагуючими на емоції користувачів.
За словами Юссі Йокінена, доцента когнітивної науки, модель може використовуватися комп’ютером у майбутньому, щоб передбачити, наприклад, коли користувач стане роздратованим або занепокоєним. У таких ситуаціях комп’ютер може, наприклад, надавати користувачеві додаткові інструкції або перенаправляти взаємодію.
Під час щоденної взаємодії з комп’ютером користувачі зазвичай відчувають такі емоції, як радість, роздратування та нудьга. Незважаючи на зростаючу поширеність штучного інтелекту, сучасні технології часто не визнають цих емоцій користувачів. Модель, розроблена в Ювяскюля, наразі може передбачити, чи є у користувача почуття щастя, нудьги, роздратування, люті, відчаю та тривоги.
«Люди природно інтерпретують емоції один одного та реагують на них, здатність, якої принципово бракує машинам», — пояснює Йокінен. «Ця невідповідність може викликати розчарування у взаємодії з комп’ютерами, особливо якщо машина не помічає емоційного стану користувача».
Дослідницький проект під керівництвом Йокінена використовує математичну психологію, щоб знайти рішення проблеми неузгодженості між інтелектуальними комп’ютерними системами та їх користувачами.
«Нашу модель можна інтегрувати в системи штучного інтелекту, надаючи їм можливість психологічно розуміти емоції та, таким чином, краще спілкуватися зі своїми користувачами», — говорить Йокінен.
Дослідження базується на емоційній теорії — наступний крок — впливати на емоції користувача
Дослідження базується на теорії, яка постулює, що емоції виникають, коли людське пізнання оцінює події з різних точок зору.
Йокінен уточнює: «Подумайте про комп’ютерну помилку під час критичного завдання. Ця подія оцінюється когнітивністю користувача як контрпродуктивна. Недосвідчений користувач може відреагувати занепокоєнням і страхом через невпевненість у тому, як усунути помилку, тоді як досвідчений користувач може відчути роздратування та роздратування через те, що йому доводиться витрачати час на вирішення проблеми. Наша модель передбачає емоційну реакцію користувача, імітуючи цей процес когнітивної оцінки».
На наступному етапі цього проекту буде досліджено потенційне застосування цього емоційного розуміння.
«Завдяки нашій моделі комп’ютер міг би заздалегідь передбачити дистрес користувача та спробувати пом’якшити негативні емоції», — припускає Йокінен.
«Цей проактивний підхід може бути використаний у різних ситуаціях, від офісних середовищ до платформ соціальних медіа, покращуючи взаємодію з користувачем шляхом обережного управління емоційною динамікою».
Наслідки такої технології є глибокими, відкриваючи можливість зазирнути в майбутнє, де комп’ютери будуть не просто інструментами, а співчутливими партнерами у взаємодії з користувачем.
