Світові ціни на нафту пішли вгору, оскільки президент США Дональд Трамп пом'якшив погрози щодо атаки на Іран після жорсткого придушення протестів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
У понеділок 19 січня ціни на нафту показали мінімальну позитивну динаміку. Станом на п'яту ранку за Києвом барель Brent торгувався по 64,19 долара (+0,09%).
Американська сировина WTI на лютий подорожчала на 0,15%, досягнувши відмітки 59,53 долара. Більш активний березневий контракт на WTI оцінювали у 59,39 долара (+0,08%).
Іранський фактор та позиція Трампа
Основна причина затишшя – придушення внутрішніх протестів в Ірані, що були викликані економічною кризою. За офіційними даними, під час жорстких розправ загинуло 5000 людей.
Президент США Дональд Трамп дещо пом'якшив риторику, заявивши у соцмережах, що Тегеран нібито відмовився від планів масових страт активістів. Це знизило ймовірність військового втручання США, яке могло б паралізувати роботу четвертого за обсягами виробника нафти у світі.
"Відкат відбувся після швидкого зниження "іранської премії", яка призвела до 12-тижневих максимумів, що були спричинені ознаками послаблення репресій Ірану проти протестувальників", – заявив ринковий аналітик IG Тоні Сікамор.
Тиск запасів та фактор Венесуели
Сікамор додав, що це було підкреслено даними про запаси в США, які свідчать про значне зростання запасів сирої нафти та посилення негативного тиску на пропозицію:
-
Запаси в США: за тиждень до 9 січня вони підскочили на 3,4 млн барелів, хоча аналітики очікували на скорочення (мінус 1,7 млн).
-
Китайський рекорд: у 2025 році переробка нафти в КНР зросла на 4,1%, а видобуток – на 1,5% (порівняно з 2024 роком), що є історичним максимумом.
Окрему увагу інвестори приділяють Венесуелі. Трамп оголосив, що США планують керувати нафтовою галуззю країни після захоплення Ніколаса Мадуро. Вашингтон уже готує розширену ліцензію для компанії Chevron, проте аналітики поки скептично оцінюють швидке зростання видобутку в цьому регіоні.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2025 року Іран охопили наймасштабніші протести за останні кілька років, причиною яких став обвал національної валюти та важка економічна криза.
Невдоволення населення швидко переросло у політичні вимоги, на що режим відповів надзвичайно жорстко. В країні вимкнули інтернет, а під час придушення заворушень, за непідтвердженими даними, могли загинути близько 12 тисяч осіб.
На тлі цих подій Дональд Трамп публічно закликав іранців захоплювати державні інституції та обіцяв, що допомога "вже в дорозі".
Він погрожував Тегерану розплатою за вбивства цивільних, проте, за даними медіа, радники та союзники на Близькому Сході зрештою переконали президента США відмовитися від планів прямого військового втручання.
Наразі офіційний Тегеран заявляє, що ситуація в країні повністю контрольована.
