Чорногорія – це країна, яка перейшла на євро до вступу в Європейський Союз, цей крок викликав критику Європейської комісії та Європейського центрального банку, тож це не той шлях, який варто наслідувати Україні.
Про це розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для РБК-Україна.
Читайте також: Євро є другою резервною валютою у світі
Крім запровадження євро у природній спосіб після вступу в ЄС, можливим є також екстремальний сценарій. Так, Чорногорія запровадила євро, залишаючись кандидатом на вступ до ЄС.
Яка специфіка кейсу Чорногорії
Такий крок називається односторонньою євроізацією. У такому випадку країна не має власної монетарної політики та водночас не має права голосу під час ухвалення рішень Європейським центральним банком (ЄЦБ), а також не отримує свою частку доходів від емісії євро, зазначив Володимир Лепушинський.
"Це може бути оптимальним рішенням для Чорногорії, яка не мала власної валюти і до того (використовувався югославський динар, а згодом – німецька марка).
Однак Європейська комісія та ЄЦБ неодноразово висловлювали своє незадоволення одностороннім використанням євро в Чорногорії. І це явно не той шлях, яким має йти Україна", – підсумував він.
Що втрачає Україна від переходу на євро
Він пояснив, що перехід на євро означає, що країна втрачає інструменти монетарної політики для боротьби з економічними шоками. Це, зокрема, є одним із аргументів, чому найбільші економіки країн Центральної та Східної Європи, попри тривале перебування в ЄС, досі не впровадили євро.
"Теоретично у межах ЄС економічні цикли мають бути синхронізовані, а шоки повинні впливати на країни більш-менш однаково. Проте на практиці це не завжди так.
Хоча інтеграція країн Центральної та Східної Європи в європейські ланцюги постачання посприяла синхронізації їхніх економічних циклів із єврозоною, спільні шоки зазвичай менше впливають на ВВП та інфляцію цих країн", – пояснив Володимир Лепушинський.
Який баланс ризиків та переваг при вступі в єврозону
Він додав, що для України цей баланс наразі ще більше зміщений у бік ризиків. Українська економіка постійно зазнає дуже специфічних воєнних шоків, пов'язаних, зокрема, з обстрілами, енергодефіцитами та суттєвими змінами врожаїв.
Читайте також: В Мінекономіки прокоментували, який урожай Україна зібрала у 2025 році
Нагадаймо, 24 лютого єврокомісар питань розширення Марта Кос заявила, що діючі правила вступу до ЄС були розроблені для умов мирного часу, тому на сьогодні готуються нові правила, але вони мають обговорені зі всіма членами об’єднання. Вона також повідомила, що Україна виконала 63 із 68 реформ для вступу в ЄС.
Через війну реальний ВВП України скоротився на 21% порівняно з 2021 роком. Демографічна ситуація залишається критичною: понад 6 млн українців перебувають за кордоном, а кількість дітей у країні зменшилася на 2,4 млн, про це йдеться у звітах Світового банку, ООН, Єврокомісії та уряду України.
В ніч на 26 лютого Росія здійснила черговий масований обстріл критичної інфраструктури та житлових будинків в Україні. Було випущено 420 дронів та 39 ракет різних типів, в тому числі 11 балістичних. Зокрема, удари прийшлися по газовій інфраструктурі на Полтавщині, електропідстанціям Київщини та Дніпропетровщини.
