Із 1 січня в Європейському Союзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на Delo.ua.
Попри повномасштабну війну, Україна не отримала відтермінування, хоча має на це всі підстави. І це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на вітчизняних металургійних підприємствах. Тому бізнес закликає уряд посилити перемовини з Єврокомісією, і добитися відтермінування.
У коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить 60-90 доларів за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
"Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва", – наголосив Лонгобардо.
Кілька днів тому, 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
"Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад 1 млрд доларів підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії», – додав він.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
"Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС", – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звертають увагу, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС "чистішу" продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.
За оцінками Федерації роботодавців України, дія CBAM може коштувати Україні до 3,6 млрд доларів експорту на рік. Уже в перший рік ВВП може скоротитися на 4,8%, а втрати зайнятості – сягнути десятків тисяч робочих місць. Бізнес попереджає: без особливого підходу до України CBAM ризикує поглибити деіндустріалізацію та послабити економіку в умовах війни.
Запровадження СВАМ для України
Як відомо, у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним", але експерти назвали такі оцінки "відірваними від реальності" – адже CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
Також ЄС не врахував, що 81% українського експорту сталі йде саме до Євросоюзу, а конкуренція з Китаєм уже витіснила українську продукцію з багатьох ринків. Запровадження СВАМ без винятків може різко знизити конкурентоспроможність української металургії – а вона дає 7,2% нашого ВВП.
Нагадаємо, за даними ФРУ, у разі запровадження СВАМ для України, вже до 2034 рр. падіння ВВП складе 8,7 млрд доларів до 2026 р., а у 2034 – вже 11,3 млрд доларів.
Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити 2,8 млрд доларів у 2026 році, і сягнути 3,6 млрд доларів у 2034 році.
Як повідомлялось раніше, директор GMK Center Станіслав Зінченко наголошував, що Україна може отримати відстрочку дії механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), однак лише за умови активної та швидкої роботи уряду.
