Ідеї з науково-фантастичних фільмів на кшталт «Супермена» та «Зоряного шляху», де гігантські обсяги даних зберігаються у прозорих кристалах, стають реальністю. Журнал Science повідомляє про успішне завершення важливого етапу Project Silica — дослідницької програми Microsoft зі створення «вічних» носіїв інформації. Інженери компанії продемонстрували технологію запису майже 2 терабайтів даних на скляну пластину розміром зі звичайну підставку для кружки.
Попит на довгострокове зберігання даних експоненційно зростає: за прогнозами, до 2040 року обсяг світової інформації збільшиться в 10 разів і перевищить 250 зеттабайтів (250 мільярдів терабайтів). Однак сучасні технології — магнітні стрічки, жорсткі диски (HDD) та SSD — недовговічні. Вони починають деградувати вже через кілька десятиліть, змушуючи дата-центри постійно перезаписувати архіви на нові носії, що коштує колосальних грошей.
Скло ж дешеве, доступне й практично невразливе. За словами Річарда Блека (Richard Black), керівника Project Silica, скляну пластину можна подряпати, зварити в окропі або запекти в духовці — дані залишаться недоторканими. На відміну від ДНК-сховищ, скло не потрібно зберігати у стерильних умовах.
Спочатку фізики намагалися використовувати дороге кварцове скло, але Microsoft пішла іншим шляхом. Компанія взяла звичайне боросилікатне скло (з якого виготовляють лабораторні колби та посуд для мікрохвильових печей) і застосувала систему фемтосекундних лазерів.
Лазер надсилає надкороткі імпульси всередину скла. Замість того щоб «випалювати» порожнечі, як це робилося раніше, новий підхід передбачає зміну коефіцієнта заломлення скла на мікроскопічному рівні (в ділянках розміром близько 100 нанометрів). Змінюючи глибину фокусування, дані можна записувати у сотні шарів один над одним. Зчитування відбувається за допомогою звичайного оптичного мікроскопа та алгоритмів машинного навчання, які розшифровують спотворення світла назад у цифровий код.
Наразі швидкість запису становить близько 66 мегабайтів за секунду (у 6 разів повільніше за магнітну стрічку), але інженери планують розв’язати цю проблему, розщепивши лазер на 16 паралельних променів. Розробники стверджують, що боросилікатне скло гарантовано зберігатиме інформацію протягом щонайменше 10 000 років.
