Нове дослідження, опубліковане 13 січня 2026 року в журналі The Anatomical Record, описує частковий скелет Homo habilis віком близько двох мільйонів років, виявлений на місцезнаходженні Кообі-Фора на східному березі озера Туркана в Кенії. Викопні рештки, зібрані з 2012 року, включають майже повний набір нижніх зубів, близько 100 фрагментів кісток рук, ключиці та фрагменти таза, які належать одному молодому дорослому індивіду.
Аналіз показав, що тіло Homo habilis зберігало примітивні риси: індивід мав зріст, порівнянний із самкою шимпанзе, і довгі передпліччя. Пропорції верхньої частини тіла близькі до таких у Australopithecus afarensis, відомого за скелетом Люсі віком 3,2 мільйона років. Фрагмент таза вказує на вищу ефективність розгинання ноги під час прямоходіння порівняно з австралопітеками, однак загальна структура тіла залишалася далекою від пропорцій сучасних людей або Homo erectus, які характеризуються довшими ногами та більшими розмірами тіла.
Автори дослідження — палеоантропологи Фред Грін і Керрі Монгл з Університету Стоуні-Брук, а також Луїза та Мів Лікі з Інституту басейну Туркана — наголошують, що цей скелет надає перший детальний погляд на верхню частину тіла Homo habilis. Геохімічний аналіз і КТ-сканування підтвердили належність усіх фрагментів одному індивіду. Незважаючи на більш розвинені череп і зуби порівняно з австралопітеками, посткраніальний скелет не зазнав істотних змін у напрямку сучасних людських пропорцій.
Ці дані узгоджуються з ранішими знахідками, зокрема з частковим скелетом OH 62 з Олдувайської ущелини (Танзанія), описаним у 1987 році, який також демонстрував довгі руки та короткі ноги. Нове дослідження посилює дискусію щодо ролі Homo habilis в еволюції роду Homo: цей вид співіснував з Homo erectus протягом сотень тисяч років, однак відмінності в будові тіла свідчать про відсутність прямого предкового зв’язку. Більш сучасні пропорції тіла, ймовірно, сформувалися пізніше у Homo erectus або в паралельних еволюційних лініях. Знахідка підкреслює мозаїчний характер еволюції ранніх представників роду Homo: прогрес у розмірі мозку та виготовленні знарядь відбувався на тлі збереження примітивних тілесних адаптацій. Джерело
