Американський фізик Річард Лью з Університету Алабами представив незвичайну модель, яка змінює погляд на народження Всесвіту. Замість єдиного Великого вибуху він пропонує, що космос розвивався через безліч «тимчасових сингулярностей» — коротких спалахів енергії та речовини, що поступово виникають у просторі. Ці сплески, наче іскри, формували зірки, галактики та інші структури, забезпечуючи еволюцію Всесвіту.
На відміну від класичної теорії, модель Лью не потребує темної матерії та темної енергії, щоб пояснити, чому Всесвіт розширюється все швидше. Тимчасові сингулярності створюють ефект, схожий на темну енергію, який розштовхує космос протидія гравітації. При цьому темна матерія та енергія з’являються лише під час цих спалахів, а не існують постійно, що робить теорію простішою та витонченою.
Модель Лью спирається на його минулі дослідження гравітації без маси та перегукується з ідеями астронома Фреда Хойла, який відкидав Великий вибух, пропонуючи, що Всесвіт створює речовину безперервно. Лью уточнює: його сингулярності виникають та зникають циклічно, не порушуючи закони фізики. Хоча походження цих спалахів поки що загадка, Лью зазначає, що питання про початок Великого вибуху теж залишається без відповіді. Підтримку його ідеям дають недавні дослідження, наприклад, робота Ліора Шаміра, яка пожвавила стару гіпотезу «старіння світла», яка також заперечує теорію Великого вибуху.
