Тисячі чужорідних рослин можуть прижитися в Арктиці: нове дослідження виявило зони ризику
Понад 2 500 чужорідних видів рослин уже сьогодні мають кліматичні умови, придатні для життя в Арктиці. Особливо вразливими виявилися північ Норвегії та архіпелаг Шпіцберген. Таких висновків дійшли науковці, які проаналізували масштабні глобальні бази даних про поширення рослин.
Проблема інвазивних видів — одна з найсерйозніших загроз для світового біорізноманіття. Про це неодноразово попереджала IPBES — Міжурядова платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг. Коли рослини опиняються поза межами свого природного ареалу, вони можуть витісняти місцеві види, змінювати структуру екосистем і навіть впливати на ґрунти та водний режим.
2 554 потенційні «кандидати» на вторгнення
Дослідники зі Norwegian University of Science and Technology (NTNU) та University of Liverpool провели так зване «horizon scan» — науковий прогноз можливих біологічних вторгнень у майбутньому.
Вони проаналізували близько 14 000 відомих чужорідних видів рослин і виявили, що 2 554 з них можуть знайти придатну кліматичну нішу в сучасній Арктиці. Іншими словами, якщо ці рослини потраплять туди — вони здатні вижити.
Найімовірніший шлях потрапляння — люди. Насіння може переноситися на одязі, туристичному спорядженні, транспорті чи з вантажами. А активність людини в Арктиці останніми роками лише зростає.
Дані з 51 мільйона спостережень
Для аналізу вчені використали понад 51 мільйон зафіксованих спостережень із глобальних баз, зокрема Global Biodiversity Information Facility (GBIF). Об’єднавши ці дані з кліматичними моделями, команда створила карту зон найбільшого ризику.
Результати показали, що найвища концентрація потенційно небезпечних видів припадає на північ Норвегії. Але жодна частина Арктики не є повністю захищеною — навіть Svalbard. За оцінками дослідників, щонайменше 86 чужорідних видів уже зараз можуть прижитися на цьому архіпелазі.
Потепління відкриває двері
Кліматичні зміни лише посилюють проблему. Арктика нагрівається швидше, ніж більшість інших регіонів планети. Те, що раніше було занадто холодним для виживання багатьох рослин, поступово стає придатним середовищем. Це означає, що список потенційних «кандидатів» на вторгнення зростатиме.
Раннє виявлення — ключ до захисту
У Норвегії оцінкою ризиків займається Norwegian Biodiversity Information Centre. Проте складання списків потенційно небезпечних видів раніше було складним і повільним процесом.
Новий підхід дозволяє системно визначати, які саме види становлять найбільшу загрозу для конкретних регіонів. А це дає шанс діяти на випередження. Адже контроль інвазивних видів на ранньому етапі набагато ефективніший і дешевший, ніж боротьба з уже поширеною проблемою.
Частина глобальної стратегії до 2030 року
Дослідження також підтримує міжнародні цілі зі збереження біорізноманіття, зокрема рамкову програму Куньмін—Монреаль, яка передбачає скорочення поширення інвазивних видів щонайменше наполовину до 2030 року.
Головний висновок науковців простий: Арктика більше не є ізольованим світом. Людська діяльність і зміна клімату створюють умови, за яких тисячі чужорідних рослин можуть змінити крихкі північні екосистеми. Питання тепер не лише в тому, чи відбудеться вторгнення, а в тому — чи встигне людство його зупинити.
